В Україні протягом останніх місяців фіксується суттєве зростання кількості жертв серед цивільних та порушень прав людини на тлі ескалації бойових дій і змін РФ у тактиці війни проти України.
Про це йдеться у новій доповіді Управління ООН з прав людини, опублікованій 30 червня.
Вона охоплює період з 1 грудня 2024 року до 31 травня 2025 року і вказує на зростання на 37% кількості жертв серед цивільних у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Йдеться про 968 загиблих цивільних, ще 4807 поранених.
"Переважна більшість цих випадків зафіксована на підконтрольній уряду України території, здебільшого внаслідок обстрілів з боку російських збройних сил із застосуванням вибухової зброї дальнього радіуса дії у населених пунктах, а також ударів безпілотників малого радіуса дії поблизу лінії фронту", — йдеться у звіті.
Зазначається, що майже половина всіх жертв серед цивільних припадає на удари ракетами, дронами та авіабомбами, які армієя РФ запускає по густонаселених районах.
При цьому щонайменше у трьох задокументованих випадках російські війська застосували ракети з осколковими боєголовками, які вибухали в повітрі, розкидаючи уламки на великій площі та спричиняючи численні смерті й поранення серед цивільних осіб за раз.
"Війна в Україні, яка триває вже четвертий рік, забирає життя щораз більшої кількості цивільних осіб", – прокоментувала очільниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль.
У звіті також зазначено, що використання БПЛА малого радіуса дії призводить до зростання кількості жертв серед цивільних осіб. ООН підтвердило загибель 207 і поранення ще 1365 людей унаслідок таких атак. Один із найсмертоносніших випадків стався, коли російський дрон поцілив по цивільному автобусу, що перевозив працівників гірничодобувного комбінату на Дніпропетровщині. Тоді загинуло 8 жінок і 2 чоловіків, ще 57 людей отримали поранення.
Белль зауважила, що використання армією РФ безпілотників малого радіусу дії є "серйозною проблемою".
"Вони (БПЛА — ред.) дозволяють операторам бачити свої цілі в режимі реального часу. Наші висновки чітко свідчать або про нездатність відрізняти цивільні об’єкти від військових та застосовувати всі наявні запобіжні заходи для перевірки військового характеру цілей, або, що ще гірше, про навмисне рішення не робити цього", – пояснила вона.
Крім цього у звітному періоді російські військові завдали прямих ударів щонайменше по п’яти лікарнях, у деяких випадках із застосуванням кількох баражувальних боєприпасів. Такі дії свідчать про потенційно навмисні атаки на медичні заклади, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.
Також наголошується, що порушення прав військовополонених залишається "серйозною проблемою". Управління ООН з прав людини задокументувало перевірені свідчення щодо страти щонайменше 35 українських військовополонених, а також одного російського військовополоненого.
Українці на окупованих територіях також зазнавали посиленого тиску з боку влади РФ з метою примусового набуття російського громадянства.
За пів року представники ООН задокументували понад 16 тисяч житлових будинків, які окупаційна влада внесла до переліку потенційно "покинутих", через що вони опинилися під загрозою примусової конфіскації. Водночас вимушено переміщені особи стикалися з "серйозними юридичними, логістичними та безпековими перешкодами" при спробах повернути своє майно.
