Історія кохання, яку зберіг черкаський музей

Історія кохання, яку зберіг черкаський музей

Історія кохання, яку зберіг черкаський музей Коллаж Суспільне

У фондах Черкаського обласного краєзнавчого музею зберігаються світлини, листи та свідоцтво про шлюб черкаського подружжя. До Дня закоханих, який відзначають 14 лютого, старша наукова співробітниця відділу фондів Ліна Біла розповіла історію, яку приховують музейні експонати.

На весільній фотографії, що зберігається у фондах, зображене молоде подружжя черкаських міщан: 26-річний Семен Ткаченко та 19-річна Марія Коврига. Світлина зроблена у день весілля 18 лютого 1927 року. На звороті фото – напис, зроблений рукою щасливої нареченої: "Хай цей день буде ознакою нашого щасливого з’єднання назавжди. Сеня і Маруся. 18.02.1927 рік, п’ятниця". Збереглося також і свідоцтво про шлюб №580 видане 16 лютого. Запис №78 зробили 11 лютого 1927 року у книзі записів шлюбів РАГСу при Черкаському окружному виконкомі.

Історія кохання, яку зберіг черкаський музейЧеркаський краєзнавчий музей

Семен Ткаченко народився 2 лютого 1901 року у Черкасах, у сім’ї міщан Степана та Наталі Ткаченків. Закінчив Черкаське 1-ше чоловіче вище початкове училище (1913-1917 р. р.) за спеціальністю письмоводство. Пізніше одержав юридичну освіту, з 1932 до 1947 року служив юристом 3-го рангу Військового трибуналу Київського військового округу, гвардії майор адміністративної служби. Був на військовій службі в армії з 1 грудня 1932 р. до кінця життя 1947 р.

Читайте також: "Спочатку закохалися в професію, а потім одне в одного": подружжя медиків з Черкас

Марія Ткаченко народилася в 1907 році в Черкасах, у родині Петра та Варвари Ковриг. Батько Марії працював грабарем у черкаського підприємця Щербини. В роки німецької окупації Марія разом з донькою жила у Черкасах. Її звільнили від примусових робіт в Німеччині через хворобу серця.

Історія кохання, яку зберіг черкаський музейЧеркаський краєзнавчий музей

У фондах музею також зберігаються листи Семена Ткаченка до дружини Марії та доньки Лідії, написані в 1943-1945 роках:

"Його листи надзвичайно теплі, сповнені оптимізму, любові та ніжності до своїх рідних. Чоловік заспокоює дружину Марію, що з ним все добре та висловлює впевненість, що війна скоро закінчиться і він повернеться додому", – розповіла Ліна Біла.

В цей час Семен лікувався в госпіталі в Саратові, де перехворів на тиф та паратиф, що дало ускладнення на ноги. В листі від 29 серпня 1945 року він вітає свою "дорогу Мусю" і сподіввється, що скоро вони знову будуть разом і заживуть "так, что и умирать не захочется».

"Під час службового відрядження до міста Городня Чернігівської області, Семен висловлює свою тривогу, що не має листів від сім’ї: «…мне так тяжело, что не могу передать…». В період війни майже два з половиною роки чоловік не мав зв’язку з сім’єю, оскільки вони залишилися на окупованій території", – зазначила співробітниця музею.

Читайте також: Познайомила і поєднала робота: подружжя рятувальників з Черкас

Зустрілося подружжя в листопаді 1945 року в Києві, а вже в січні наступного року переїхали на місце служби чоловіка в Чернігів. У 1947 році, після ускладнень від хвороби Семен Ткаченко помер.

"Після смерті чоловіка Марія повернулася в Черкаси, вивчилась на бухгалтера та працювала у санаторії в Соснівці. Померла в 2004 році, зберігши в серці кохання до чоловіка на все життя", – розповіла Ліна Біла.

Сімейні архіви в музей згодом передала онука Семена та Марії Людмила Кузик.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди