Більше 100 років: як утворилися найстаріші виші Полтавщини

Більше 100 років: як утворилися найстаріші виші Полтавщини

Більше 100 років: як утворилися найстаріші виші Полтавщини Суспільне Полтава

На Полтавщині п’ять закладів вищої освіти існують більше 100 років. Чотири з них – в обласному центрі. Суспільне зібрало інформацію про історію та розвиток цих університетів.

1. Полтавський педагогічний університет

Полтавський педагогічний університетСуспільне Полтава

Полтавський педагогічний університет

Заклад заснували ще 1914 року. Започаткували його як учительський інститут та вже за чотири роки відкрили історико-філологічний факультет. А за п’ять років інститут перейменували на педагогічний. Незабаром студентів тут навчали за трьома напрямами: словесно-історичному, природничому та фізико-математичному. На той час інститут налічував 25 лекторів.

Стара ПолтаваСтара Полтава

Стара Полтава

1933 року тут уже діяли такі відділення, як фізико-математичне, природничо-географічне, історичне, дошкільне. А також – філологічний факультет. Напередодні Другої світової в інституті було уже 15 кафедр, а 1 500 студентів навчалися стаціонарно та на сотню менше – заочно. Та на початку війни інститут, як і інші виші міста, не працював. Його приміщення перетворили на казарми для німецьких солдатів, однак, у той же час адміністрація закладу працювала та отримувала зарплатню. Тоді ж для термінових та сезонних робіт у ботанічному саду, який діяв при інституті, залучали безробітних людей. Цей сад діє і нині.

Ім’я Володимира Галактіоновича Короленка педагогічному інституту присвоїли 1949 року, а вже за 50 років його перетворили на державний педагогічний університет.

Статус національного університет отримав 2009-го року.

Нині у закладі навчається більше 6 000 студентів та викладає понад три сотні педагогів.

2. Національний університет «Полтавська політехніка»

Національний університет "Полтавська політехніка"poltava.to

Національний університет "Полтавська політехніка"

Центральний корпус університету споруджували протягом 1828-1832 років. Відтоді у будівлі був інститут шляхетних дівчат. Він став першим серед губернських міст навчальним закладом закритого типу для жінок-дворянок.

У січні 1918 року інститут шляхетних дівчат евакуювали до Владикавказу (територія нинішньої Російської Федерації). Тому у стінах закладу почали працювати землевпорядний технікум, дитячий притулок, школа садівництва тощо. А 1930 утворили Полтавський інститут сільськогосподарського будівництва.

1916 рікСтара Полтава

1916 рік

Через 10 років в інституті запрацювали уже 20 кафедр, а освіту здобували понад 500 студентів. За десять довоєнних років із закладу випустили близько 800 спеціалістів – інженерів-будівельників для сільської місцевості.

З початком німецько-радянської війни багатьох випускників та викладачів мобілізували для участі у бойових діях. Студенти, які продовжували навчання, доглядали поранених та заготовляли паливо для військової техніки. Після війни зруйновану будівлю закладу довелося відбудовувати. У цей час викладачі та студенти працювали та навчалися в іншому приміщенні.

Протягом 1954-1971 на базі інституту запрацювали шість нових факультетів, побудували лабораторний, а також правий і лівий (від центрального) корпуси. Крім того, з’явилися нові гуртожитки для студентів. У ці роки діяло студентське проєктно-конструкторське бюро.

1992 року університет став багатопрофільним та почав готувати фахівців за 26 напрямами, тому за два роки заклад став технічним університетом, а 2002-го йому надали статус національного.

Ім’я Юрія Кондратюка, яке заклад має донині, йому присвоїли 1997 року.

Із 2019 року заклад змінив назву – Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Усього освіту здобувають більше 10 000 студентів, а навчають їх більше пів тисячі викладачів.

3. Полтавський аграрний університет

Полтавський аграрний університетpdaa.edu.ua

Полтавський аграрний університет

Навчальний заклад заснували 1920 року. Спочатку це був факультет садівництва та городництва при вищій робітничій школі. Однак, за рік факультет реорганізували відразу у сільськогосподарський, а згодом в агрокооперативний технікум. З 1929 року утворився сільськогосподарський інститут.

Наступного року інститут був зоотехнічним та став базовим для підготовки фахівців зі свинарства у Радянському Союзі.

Під час війни майже три десятки викладачів та 120 студентів закладу евакуювали до міста Курган (нинішня територія Російської Федерації). Зробили це за 10 днів до окупації Полтави німецькими військами. Представники інституту збирали гуманітарну допомогу на фронт, долучалися до будівництва міського водогону та вантажних робіт на залізниці. У Полтаві навчання частково відновлювати почали з 1943 року.

Аграрна академія за радянських часівСтара Полтава

Аграрна академія за радянських часів

У 50-х роках XX століття одними з обов’язків інституту, окрім навчання, була робота на колгоспах та радгоспах. Студенти збирали урожай.

1966 року в інституті уже функціонувало сім факультетів. Одним із нових –механізації сільського господарства. Для проходження навчально-виробничої практики у закладі облаштували полігон. Там у механічній майстерні студенти навчалися ремонтувати сільськогосподарські машини, обслуговувати та ремонтувати, виконувати роботи зі збору урожаю тощо. У навчальному закладі на той час освіту здобували більше 3 200 людей.

Державною аграрною академією виш став 2001. А 2020, коли закладу виповнилося 100 років, набув статусу університету. Наразі тут студенти навчаються на семи факультетах. Крім того, йому підпорядковані стільки ж коледжів, два з яких розташовані у Полтаві.

4. Українська медична стоматологічна академія

Українська медична стоматологічна академіяumsa.edu.ua

Українська медична стоматологічна академія

Історія медичної стоматологічної академії почалася у Харкові. Там 1921 року при медичному інституті створили два факультети – медичний та одонтологічний. До цього часу стоматологічної освіту в Україні не було.

Уже за 10 років стоматологічний факультет реорганізували у самостійний стоматологічний інститут із чотирирічним терміном навчання. До початку війни у закладі підготували 650 лікарів-стоматологів.

23 червня, на наступний день від початку війни із німецькими загарбниками, директор інститут Григорій Лічман видав наказ, де вимагав звільнити від навчання та роботи усіх, хто підлягав призову. Просив знайти їм заміну та повністю виплатити зарплатню. У перший період мобілізували 45 людей. Навчання у воєнний період проводили за скороченим планом.

Медакадемія. 80-ті рокиСтара Полтава

Медакадемія. 80-ті роки

До Полтави медичний стоматологічний інститут перевели 1967-го року, а за чотири роки, окрім стоматологічної освіти почали здобувати ще і медичну – запрацював лікувальний факультет.

Статус Української медичної стоматологічної академії заклад отримав 1994 року. У цей період на базі вишу заснували нові кафедри, факультет післядипломної освіти (зараз – Навчально-науковий інститут післядипломної освіти) та зуботехнічне відділення, яке нині є фаховим медико-фармацевтичним коледжем у Полтаві. Також організували підготовче відділення для іноземних студентів. А 2000 року академія отримала право навчати лікарів-педіатрів.

Наразі у закладі навчають медиків на чотирьох факультетах. Навчає студентів більше 600 викладачів, а здобувають освіту більше 3 500 вихованців.

5. Кременчуцький національний університет

Кременчуцький національний університетnp.pl.ua

Кременчуцький національний університет

Заклад розпочав свою історію 1921 року, коли у Кременчуці заснували вищі педагогічні курси, на яких викладали українською мовою. Тоді вони були на рівні технікумів, що вважалися вищими навчальними закладами. Реорганізували заклад на Кременчуцький педагогічний технікум 1925-го року. Там навчали вихователів дошкільних закладів, учителів молодших класів та піонервожатих.

1939 заклад став педагогічним інститутом, де навчалося близько 1 000 студентів, а працювали більше 100 викладачів.

У роки Другої світової війни навчання тут тимчасово припинили. Відновлювати його почали лише 1960 року, коли створили загальнотехнічний факультет на базі Полтавського інститут інженерів сільськогосподарського будівництва.

Через 12 років факультет підпорядковують Харківському автодорожному інституту, де навчалося 854 студенти.

Та уже 1974-го року студентів побільшало у 2,5 рази, а викладачів – у три. Цього ж року загальнотехнічний факультет реорганізували у Кременчуцьку філію Харківського політехнічного інституту.

А от Кременчуцьким політехнічним інститутом на базі Харківського політеху заснували 1997 року. Тоді в закладі навчання здобували на семи факультетах. Самостійним же заклад став 2000 року і став Кременчуцьким державним політехнічним університетом.

Ім’я Михайла Остроградського вишу присвоїли 2007-го року. Його він має і нині. Через три роки заклад набув статусу національного.

Наразі освіту тут здобувають у двох навчально-наукових інститутах та чотирьох факультетах. Також у його підпорядкуванні – два коледжі. Заняття відвідують більше 4 000 студентів, а навчають їх більше 300 викладачів.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди