8 лютого виповнилося 100 років від дня підписання декрету, за яким Асканії-Новій було надано статус державного степового заповідника. Як живе найбільша резервація в Україні, чи зберегли унікальний степ у первісному вигляді дізнавалось Суспільне.
Вагомих дат в історії біосферного заповідника кілька, розповідає директор Віктор Гавриленко.
Першим в Асканії створювався зоологічний парк 1874-1877 роках, наступний об’єктом став дендрологічний парк, 1898-ого Фальцфейну передали ділянку "Стара" площею 600 га, що стало основою нинішнього біосферного заповідника.
1919 року відбулася націоналізація Асканії-Нової. А за 2 роки, 8 лютого, Радою народних комісарів прийнятий декрет, за яким територія стала степовим заповідником.
"Я хочу процитувати пункт 5. «Зважаючи на те, що «Асканія-Нова» є центром наукової та науково-застосованої праці міжнародної ваги, всі наукові та науково-застосовані установи Асканії-Нової повинні бути широко присутні для наукової та науково-навчальної діяльності робітників, що не входять у штат Асканії». Тобто всі мають займатися тут тільки науковою діяльністю і нічим іншим. Ми дуже цінуємо цю постанову, бо з того часу нинішній біосферний заповідник «Асканія-Нова» почав функціонувати як державна наукова установа природоохоронного спрямування і цьому слідуємо ми 100 років", - розповів директор біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф. Е. Фальц-Фейна Віктор Гавриленко.
527 видів флори, близько 3 тисяч різноманітних представників тваринного світу та зоопарк площею 23 квадратних кілометри – Віктор Гавриленко розказує про надбання заповідника, які оберігають понад 100 років.
Унікальність Асканії, каже чоловік, у тому, що тварини не просто сидять у клітках, а живуть стадами в умовах максимально наближених до природних.
"Ми займаємося перш за все збереженням національної планетарної біологічної різноманітності – це природа степів планети Земля. Ми зберігаємо біологічне різноманіття, яке було інтродуковане у процесі більш ніж сторічної історії. Показники такі: перш за все те, що природа в степу збережена повністю, те видове різноманіття, яке тут було воно збережено, це однозначно. Є інвазії, які рухаються з півдня через потепління і ми тут підряд фіксуємо все нові і нові види, які проникають до нас", - розповідає директор заповідника.
Віктор Гавриленко в "Асканії" більше 30 років, до цього ще 12 – працював у заповіднику Молдови. Його робота, розказує чоловік, триває 24 години на добу сім днів на тиждень. Але це була мрія, яку вдалося втілити у життя. Своїх підопічних впізнає за голосом та розмовляє із ними.
Віктор Гавриленко показує птахів. Наразі на території біосферного заповідника представлено 76 їх видів.
Моніторингом та вивченням диких представників пташиного світу, які мешкають у степу, займається Тетяна Старовойтова.
"Якщо, наприклад, огарі зустрічаються по півдню України до десяти – двадцяти, то в Асканіїї це - 10-12 тисяч. Так само і журавлі, якраз в Асканії найбільше скупчення цих журавлів. Також у нас зустрічаються рідкісні види. У минулому році влітку і у серпні, і у вересні у нас тримався чорний гриф, якого не зустрічали в Асканіїї вже років 100", - розповіла в.о. молодшого наукового співробітника біосферного заповідника "Асканія-Нова" Тетяна Старовойтова.
У Асканійському заповіднику найбільше в Україні поголів’я бізонів, розповідає Віктор Гавриленко.
Тут і найчисельніша популяція коней Пржевальського, які з’явилися у цьому степу 1899 року.
Аліна Олефір, Володимир Чепинога.