Перейти до основного змісту
У Житомирі попрощалися із трьома полеглими за Україну військовослужбовцями

У Житомирі попрощалися із трьома полеглими за Україну військовослужбовцями

Смерть, прощання, поховання, загинули за Україну, Остання путь, війна
Житомир попрощався із трьома загиблими за Україну воїнами. Свято-Михайлівський кафедральний собор Житомира

У Житомирі в останню дорогу провели трьох військовослужбовців: 25-річного Олександра Коваля, 32-річного Максима Погуляя та 44-річного Ігоря Юзвенка. Воїни загинули, визволяючи Україну від нападу російських військ.

Про це йдеться у Telegram Житомирської міськради.

Олександр Коваль народився та виріс у Любарі, де закінчив місцеву ЗОШ №2. Переїхав до Житомира, вступив та успішно закінчив Житомирський агротехнічний фаховий коледж за спеціальністю електрик. Далі вирішив присвятити своє життя військовій справі та вступив до Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова. З дитинства захоплювався автотехнікою, малюванням, займався спортом. Був затятим рибалкою. Мав багато надійних, вірних друзів. Завжди піклувався про свою родину, дуже любив молодшого брата.

Неабияку роль в житті Олександра відігравали його бабуся та дідусь. Вони прищепили в його серці любов до людей, сім'ї, рідної землі та благословили на доросле життя.

З першого дня повномасштабного вторгнення РФ ще курсантом він добровільно доєднався до лав ЗСУ та став на захист України від російських військ. Брав участь в обороні Києва, у визволенні північних районів Київщини.

За самовіддані дії у захисті України був нагороджений відзнакою "Учасник бойових дій".

Трагічно загинув при виконанні обов'язків військової служби 6 листопада 2024 року.

Максим Погуляй народився у місті Бахмач на Чернігівщині. Закінчив місцеву ЗОШ №1. Після закінчення школи розпочав трудову діяльність у приватному бізнесі. З юності захоплювався малюванням. Був щирою, відкритою та водночас наполегливою, цілеспрямованою людиною із загостреним почуттям справедливості. Був надійною опорою для своєї родини. Кожний його крок, кожний подих був присвячений Україні. Він мріяв про вільну і незалежну державу.

З 2014 року брав участь в АТО/ООС в одному з підрозділів ДШВ ЗСУ. За мужні та самовіддані дії у захисті України був нагороджений відомчими нагородами та відзнаками. Повернувшись до цивільного життя, організовував заходи з національно-патріотичного виховання дітей та молоді. З перших днів повномасштабного вторгнення РФ повернувся у стрій та став на захист України. Смерть вирвала воїна із лав захисників — 6 листопада його серце зупинилося.

Ігор Юзвенко народився у Житомирі. Закінчив ЗОШ №14. Вступив до Житомирського професійного політехнічного ліцею, де здобув робітничу професію автослюсара-водія. Проходив строкову військову службу. Повернувшись до цивільного життя, працював на різних будівельних майданчиках міста та за межами України. З дитинства захоплювався футболом, був вихованцем однієї із міських спортивних шкіл. Воїн був люблячим татом, турботливим сином, надійним і вірним другом та побратимом.

З перших днів повномасштабного вторгнення армії РФ став на захист України у лавах ТрО ЗСУ. Героїчно загинув 31 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання.

Вічна слава і світла пам'ять нашим Героям.

Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp

Топ дня

Вибір редакції

На початок