У Житомирі відкрили виставку національного вбрання "Український світоустрій"

6 листопада у "Гнатюк Арт Центрі" у Житомирі відкрили виставку традиційного та осучасненого національного вбрання "Український СВІТОуСТРІЙ".

Про це Суспільному розповіла викладачка декоративно-прикладного мистецтва Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка Світлана Віділіна.

За її словами, на виставці представлені творчі роботи викладачів та студентів коледжу, а також автентичні витвори з Музею старожитностей ЖДУ імені Івана Франка, Музею українського рушника Андрушівської громади, Житомирського обласного краєзнавчого музею, бібліотеки-філії села Троянів Новогуйвинської громади та Обухівського народного мистецького центру.

"Ми — навчальний заклад — коледж культури і мистецтв імені Івана Огієнка, тому нам важливо те, як молодь сприймає саме українську ідентичність і як може відтворювати своє сприйняття в мистецтві. У нас вже зібрана велика колекція українських костюмів, але не просто традиційного вбрання, а відтвореного нашими студентами у модерновій переробці. Крім того, ми натрапили на старі фотографії, які і стали фундаментом, на якому вирішили будувати виставку. На всіх цих фотографіях зображені люди в українських строях. Це фотографії кінця ХІХ — середини ХХ століття. І від цього ми вже пішли далі розвивати ідею. До цього ми ще додали музейні експонати. Андрушівська громада надала нам і рушники, і строї українські. Також краєзнавчий музей дав нам два строї. І Держуніверситет імені Івана Франка допоміг своїми експонатами. Декілька своїх строїв надала для експозиції і бібліотека села Троянів", — розповіла Світлана Віділіна.

У Житомирі відкрили виставку традиційного та осучасненого національного вбрання "УКРАЇНСЬКИЙ СВІТОуСТРІЙ"

Світлана Віділіна. Суспільне Житомир/Оксана Ковальчук

Жіночий стрій Полісся. Музей українського рушника, Андрушівка. Суспільне Житомир/Оксана Ковальчук

Родина. Малин, 1912 рік. Мистецький історико-етнографічний альбом Івана Гончара "Україна та Українці". Суспільне Житомир/Оксана Ковальчук

Традиційне весільне вбрання Полісся, ІІ половина ХІХ століття. Музей українського рушника Андрушівської громади. Суспільне Житомир/Оксана Ковальчук

До зразків українського народного костюму фахівці коледжу додали ще ліногравюру і витинанки.

"Ліногравюра — це альтернативна техніка. Можна робити вибійку на тканині, а тканина вже для костюмів використовується. Зрозуміло, що всі теми так чи інакше пов'язані з Україною. Де є можливість, відтворили орнаменти, притаманні Україні. Ми намагаємося пристосувати свої знання, своє розуміння української ідентичності до сьогодення", — сказала Світлана Віділіна.

Зоряна Пшеничнюк. Витинанка "Різдво". Суспільне Житомир/Оксана Ковальчук

У Житомирі відкрили виставку "Український СВІТОуСТРІЙ", 6 листопада 2024 року. Суспільне Житомир/Оксана Ковальчук

Про поліський стрій з села Бігунь Словечанської сільської територіальної громади Коростенського району розповіла старший науковий працівник Житомирського обласного краєзнавчого музею Валентина Невеська.

"Цей український стрій традиційно складається із довгої сорочки, додільної, тобто вона довга до самої долівки. Вишивка йде по верхній частині її рукава, по манжету. Орнамент починався з лінії, бо людина бачила лінію сонця, лінію дощу, якусь лінію рани на тілі. Потім з лінії виходили трикутники, а з трикутників — ромби. А потім все обросло листям, квітами, і так утворився орнамент. На території нашого краю він дуже давній. Вже у 30-ті роки ХХ століття орнамент на Поліссі був ромбічний, всередині з квітами, але все це було створене з ліній, з яких скутий світ. І обов'язково вишивка йшла по пазусі сорочки, тому що жінка годувала дитину, і треба було якимись орнаментами, знаками, закрити цю частину її тіла, щоб молоко не пропало і вона вигодувала дитину. І знизу обов'язково було невелике обрамлення. Усі краї сорочки, які торкалися зовнішнього середовища, мали бути закриті орнаментом, щоб захистити людину від чогось недоброго", — пояснила Валентина Невеська.

Валентина Невеська. Суспільне Житомир/Оксана Ковальчук

Поліський стрій з села Бігунь Словечанської сільської територіальної громади Коростенського району. Суспільне Житомир/Оксана Ковальчук

Виставка розповідає про світоустрій українців мовою народного вбрання. В експозиції представлені близько 20 костюмів, відтворених за ідеями традиційних українських строїв, а також сучасні модернові інтерпретації студентів — результати їхніх дипломних робіт.

"У глобалізованому світі народна творчість — справжня криниця ідей і творчого натхнення для сучасних художників. Історія становлення українського етнічного стилю багатовікова та розмаїта. Він формувався під впливом змін історичних епох і естетичних смаків суспільства, адаптуючи новітні художні методи і культурні здобутки до першоджерел творення вічного. Сучасний одяг, в якому використані народні мотиви, це відтворення і тлумачення етнічної спадщини, метаморфоза прадавніх символів і самобутнє бачення автентичного стилю. Мистецькі твори студентів та викладачів коледжу із виразними етнічними елементами засвідчують заглиблення в духовний досвід українців та його інтерпретацію на сучасний манер", — розповів директор Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка Микола Покропивний.

Микола Покропивний. Суспільне Житомир/Оксана Ковальчук

Студенти Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка відтворили народні костюми Полісся. Суспільне Житомир/Оксана Ковальчук