Опівдні 26 жовтня у центрі Житомира понад 100 людей вийшли на чергову акцію в підтримку полонених та безвісти зниклих українських воїнів. Цього разу акцію провели під гаслом "Не дозволь нікому забути їхні імена".
Про це Суспільному Житомир розповіла одна з учасниць акції — житомирянка Катерина Олійник. За її словами, на акцію прийшли з плакатами та портретами полонених і безвісти зниклих українських воїнів більше сотні людей. Учасники заходу виходили також на вулицю Михайлівську та Київську.
"Ми виходимо на подібні акції десь раз на місяць. В наш час, коли люди призвичаїлися до війни, і кожен живе своїм життям, важливо пам'ятати, завдяки кому ми маємо можливість жити. Важливо нагадувати, що багато наших хлопців та дівчат зараз все ще залишаються в наджорстоких умовах російського полону. Я знаю кількох звільнених з полону людей — вони розповідали, що тюрма здається казкою проти тих умов, в яких їх там тримали. Їх там катують — хтось приїздить з вибитими зубами, комусь ламали руки, а кістки потім неправильно зросталися. Тобто над ними там просто знущаються. Як можна стояти осторонь, знаючи це? У нас тут, коли собаку б'ють, то люди виставляють у соцмережі пости, протестуючи проти такого ставлення. А тут люди — наші співгромадяни, наші захисники, які зазнають катувань. Ось чому ми хочемо привернути увагу і сказати людям, щоб не були байдужими і не проходили повз", — говорить Катерина Олійник.
Катерина — дружина 23-річного полеглого воїна Романа Олійника, який стояв на захисті України з 2018 року у складі ЗСУ і загинув 20 серпня 2022 року, виконуюче бойове завдання. Нині у російському полоні перебуває вітчим Катерини — воїн 110 ОМБр Володимир Плотницький.
"Мого вітчима у нас в Україні рахували як безвісти зниклого. Російська сторона так і не підтвердила, що він у полоні, але я сама його знайшла. У полоні він із січня 2023 року. Ми не маємо зараз від нього жодних звісток, але я знайшла відео, як його з побратимами росіяни брали в полон, як вони сиділи у кацапів в бліндажі. Знайшла інтерв'ю з ним. Знайшла і передала в Коордштаб з питань поводження з військовополоненими. Зробила це сама через військкомат, бо бригада мого вітчима на контакт не пішла", — розповіла Катерина.
За словами Катерини, на акцію 26 жовтня вона також запрошувала житомирських блогерів.
"Запросила тридцятьох, прийшли четверо чи п'ятеро. Публічні люди допомагають підсвітити цю тему, показати, що вона важлива і є на слуху, що про наших хлопців і дівчат не забувають. Маємо чимало випадків, коли хлопці з фотографіями яких ми стояли на акціях, були звільнені з полону. І це ще більше підсилило нашу мотивацію, бо тоді ти думаєш, що, можливо, такі акції справді допомагають. Та й самі полонені, коли повертаються з полону і дізнаються, що ми за них стояли, що ми їх чекали і за них боролися — вони бачать, що весь цей час вони були потрібні. Для них — тих, хто вибирається з російського пекла — це неймовірна підтримка. Прикро, звісно, що купа людей сьогодні просто проходили повз, а не долучалися, хоча ми розповсюдили інформацію про мирний пікет всюди, де могли. Мене в інстаграмі щодня дивиться 400 людей, а на акції я бачила лише п'ятьох знайомих. Але ми дуже сподіваємося, що в наступні рази буде ще більше людей і запрошуємо їх прийти, адже це потрібно для наших полонених і безвісти зниклих захисників. Це ж Житомир — тут всі свої, тут майже кожен один одного знає. Тим важливішою є підтримка кожного", — говорить Катерина.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
