Кореспонденти Суспільного побували в селі Пилипонка Брусилівської громади, історія цього села пов’язана із старовірами-пилипонами, переселенцями із Росії. Нині в селі проживають вимушені переселенці, які залишили домівки внаслідок збройної агресії РФ.
Брусилівський селищний голова Володимир Габенець розповів, що у Пилипонці завжди жили переселенці.
"Перша згадка про село — в 1785 році. Прийшли сюди старовіри з Росії — пилипони. Мігрували на цю територію Полісся, тут організували свій життєвий простір. А коли сталася Чорнобильська трагедія в 1986 році, село потрапило в проєкт розбудови, і в 1990-х роках сюди переїхали люди з Народицького району. Під час чорнобильського переселення в селі було побудовано 65 нових сучасних будиночків", — сказав селищний голова.
Зі слів Володимира Габенця, із початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Брусилівській громаді тимчасово проживали 15 тисяч переселенців. Нині в 37 населених пунктах громади проживають 7 тисяч внутрішньо-переміщених осіб.
Станом на 1 лютого в селі Пилипонка в колишньому дитячому садочку проживає 12 переселенців. Директорка центру надання соціальних послуг Брусилівської селищної ради Валентина Мазуренко розповіла, що для проживання переселенців переобладнали приміщення садочку. В грудні 2023 року тут проживали 23 людини, нині — 12. Ще є місця для 8 людей.
"Коли почалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну, до громади прибули 7800 внутрішньо переміщених осіб. І постали перед нами виклики, як допомогти їм, посприяти, щоб вони адаптувалися в цьому середовищі. Спочатку діяла державна програма "Прихисток". За 2022 – 2023 роки через цю програму 4800 переселенців отримали допомогу. Але однією із умов було, щоб внутрішньо переміщені особи мали місце для тимчасового проживання, місце компактного поселення", — розповіла Валентина Мазуренко.
Серед переселенців — 50-річна Олена Сомова. Жінка розповіла, що приїхала в село Пилипонка у квітні 2022 року з Лисичанська Луганської області. Олена Сомова каже, що відмовилася їхати за кордон, а у Пилипонку її запросила подруга. Жінка проживає у приміщенні дитсадка, має роботу. Розповіла, що у вільний час вчить українську мову, в селі затишно, не чути вибухів і люди люб’язні.
"Із самого першого дня, як ми тут облаштувалися, мені запропонували працювати прибиральницею в цьому приміщенні. Дуже подобається, всі умови. Зрозуміло, що рідні стіни нам ніщо не замінить, але я настільки за цей рік вже звикла, то для мене це як рідний дім. Я вже сама себе налаштувала туди не повертатися. В мене є ціль — облаштуватися на Брусилівщині", — сказала Олена Сомова.
Леонід та Анна Слєпцови — подружжя пенсіонерів з міста Нікополя Дніпропетровської області. Їхня кімната сусідня з кімнатою Олени Сомової. Подружжя розповідає, що в приміщенні садочку проживають півтора року. У вільний час плетуть сітки для захисників та алмазною мозаїкою викладають картини. Зі слів Анни Слєпцової, в дитсадку тепло і є всі зручності.
"Тут дали нам притулок, тут тепло. Ми погодились, нікому не заважаємо", — сказала Анна Слєпцова.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
