Перейти до основного змісту
"Коли мене накриває, я цілую його одяг", — мати військовополоненого житомирянина Андрія Щепанського

"Коли мене накриває, я цілую його одяг", — мати військовополоненого житомирянина Андрія Щепанського

24-річний військовослужбовець Нацгвардії України Андрій Щепанський майже два роки перебуває у полоні. На початку повномасштабного вторгнення житомирянин проходив службу у містечку Нікольське Донецької області.

"Якось він зателефонував мені і сказав: "Мамо, я так втомився. (Це був вже березень). Я так хочу виспатися, я так вже втомився дивитися на розстріляних діток. Я так хочу на небо до Бога". А я кажу у слухавку: "Ні, не пускаю", — пригадала мати Андрія Анна Щепанська.

"Коли мене накриває, я цілую його одяг", — мати військовополоненого житомирянина Андрія Щепанського
Анна Щепанська. Фото: Анжеліка Нестерчук/Суспільне Житомир

Жінка розповіла, що останній раз розмовляла з сином 16 березня 2022 року.

"Він встиг сказати: "Мамо, не хвилюйся, все добре, я вдягнутий. Зараз мені так смішно. А тоді у березні зима була дуже сильна і нас роз'єднало. Я чекала, чекала, коли він передзвонить, бо не могла йому передзвонити", — згадує Анна.

"Коли мене накриває, я цілую його одяг", — мати військовополоненого житомирянина Андрія Щепанського
Фото надала Анна Щепанська

Мати Андрія розповіла, що того ж дня, 16 березня 2022 року, її син потрапив у полон. Спочатку росіяни привезли його до Оленівської колонії, а після вибуху перевезли до Горлівки, у Калинівську колонію №27. Анна повідомила, що одного разу їй зателефонувала жінка, син якої також перебуває у полоні.

"Вона сказала, щоб я подивилася у Facebook. Там чоловік, який вийшов з полону з Оленівки, пізнає хлопців. Я йому відправила повідомлення і він відповів, що знає мого сина", — розповіла Анна Щепанська.

За її словами, відтоді вона отримала від сина тільки один лист.

"Один лист, який він написав, потрапив до мене через інтернет. Там він писав: "Мамо, так, як ти і казала, я залишився живим. Як ви? Я вас дуже люблю. Я все витримаю, аби у вас все було добре. Коли мене накриває, як будь-яку людину, бо я не залізна, я жива і емоції можуть взяти верх, то я беру його одяг, цілую його, нюхаю його і так мені приходить зцілення. І від цього я маю сили йти далі", — каже мама Андрія.

"Коли мене накриває, я цілую його одяг", — мати військовополоненого житомирянина Андрія Щепанського
Анна Щепанська з сином Андрієм. Фото надала Анна Щепанська

"Коли мене накриває, я цілую його одяг", — мати військовополоненого житомирянина Андрія Щепанського
Фото: Анжеліка Нестерчук/Суспільне Житомир

Тимофій, рідний брат Андрія, намалював малюнок. Хлопець розповів, що з малюнка зробили плакат і розмістили його на одній зі станцій київського метрополітену.

"Я його дуже, дуже сильно люблю і дуже чекаю додому", — зізнався Тимофій.

"Коли мене накриває, я цілую його одяг", — мати військовополоненого житомирянина Андрія Щепанського
Тимофій. Фото: Анжеліка Нестерчук/Суспільне Житомир

"Коли мене накриває, я цілую його одяг", — мати військовополоненого житомирянина Андрія Щепанського
Фото: Анжеліка Нестерчук/Суспільне Житомир

"Коли мене накриває, я цілую його одяг", — мати військовополоненого житомирянина Андрія Щепанського
Фото надала Анна Щепанська

"Я сто разів думала, що як його побачу, то впаду і буду кричати та славити Бога, що він вижив", — сказала мати військовополоненого.

"Коли мене накриває, я цілую його одяг", — мати військовополоненого житомирянина Андрія Щепанського
Фото надала Анна Щепанська

"Коли мене накриває, я цілую його одяг", — мати військовополоненого житомирянина Андрія Щепанського
Фото надала Анна Щепанська

Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube

Топ дня
Вибір редакції
На початок