"Я знав, що ти мене знайдеш". Спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну

"Я знав, що ти мене знайдеш". Спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну

Житомирянин Юрій Городній пішов захищати Україну у перші дні повномасштабного вторгнення військ РФ. 16 травня 2022 року він загинув, виконуючи бойове завдання на Луганщині. До цього був професійним спортсменом, тренером, очолював у Житомирі два волейбольні клуби, волонтерив і понад усе любив свою родину, особливо, маленьку донечку Яну.

Спогадами про загиблого воїна із кореспондентами Суспільного поділилася дружина загиблого воїна Інна Городня.

Жінка розповіла, що вперше зустріла свого майбутнього чоловіка у січні 2015 року в середмісті Житомира і відразу відчула, що це її доля.

"Я знав, що ти мене знайдеш": спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну
Інна Городня, дружина загиблого військовослужбовця. Фото надала Інна Городня

"Він запропонував мені зустрітися. І коли я виходила з маршрутки, відразу відчула, що це мій майбутній чоловік. Він кожного дня у будні приходив до мене на роботу, і ми разом ішли додому. Щоразу дарував мені білі троянди і найсмачніші у світі апельсини", — пригадала Інна.

"Я знав, що ти мене знайдеш": спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну
Фото надала Інна Городня

Через два тижні після знайомства Юрій запропонував Інні одружитися. У квітні 2015 вони стали сім'єю. І відразу у них з'явилося багато спільних планів та мрій — життя завирувало, — сказала жінка.

"Я знав, що ти мене знайдеш": спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну
Фото надала Інна Городня

"Я знав, що ти мене знайдеш": спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну
Фото надала Інна Городня

"Я знав, що ти мене знайдеш": спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну
Фото надала Інна Городня

"Ми з Юрою багато працювали. Дуже багато. Він — на п'яти роботах, у мене був власний онлайн-магазин квітів. Я тоді була на керівній посаді. Ми постійно допомагали один одному. Ми працювали і не втомлювалися. Ми прожили з чоловіком майже сім років, сім щасливих років. Але за цей час, на жаль, так і не набулися разом", — розповіла Інна Городня.

"Я знав, що ти мене знайдеш": спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну
Юрій Городній. Фото надала Інна Городня

Усі ці роки, поки вони були разом, аж до повномасштабного нападу Росії на Україну, каже жінка, її чоловік жив спортом, а точніше волейболом, пропагував його і дуже хотів з кожної дитини виростити чемпіона. Він сам був професійним спортсменом, тренером, викладачем фізкультури у житомирському ліцеї №30 та президентом волейбольних клубів "Амбасадор" та "Ракета".

"Я знав, що ти мене знайдеш": спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну
Фото надала Інна Городня

"Я знав, що ти мене знайдеш": спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну
Фото надала Інна Городня

"Він просто жив волейболом, він його обожнював. Його мета була виховати якомога більше чемпіонів. І не просто прийти і поперекидати м'ячик через сітку, а саме виховати в дитині прагнення стати чемпіоном", — сказала Інна.

Жінка пригадує: коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ, чоловік відправив її з одинадцятимісячною донькою Яночкою у Польщу, а сам наступного дня пішов до військкомату. За її словами, вона дуже боялася за Юрія і не хотіла, щоб він вирушав воювати, але поважала його вибір. Спочатку її чоловік був на навчаннях в Малині, а потім потрапив у зону бойових дій. Про те, що Юрій зник безвісти на Луганщині, Інна дізналася 20 травня 2022 року.

"Я знав, що ти мене знайдеш": спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну
Фото надала Інна Городня

"Я як стояла, так і сіла. Я не пам'ятаю, в офісі я так кричала.... Я розуміла, що він зник безвісті, як так може бути?!", — розповіла дружина загиблого воїна.

Жінка каже: почала шукати свого чоловіка через його побратимів у соцмережах, телефонувала на "гарячі лінії", писала президенту України.

"Якщо подивитися масштаб цих звернень, я просто не розумію, де бралися ті сили в той момент", — пригадала Інна Городня.

Через 40 днів пошуків стало відомо, що її чоловік Юрій загинув 16 травня 2022 року.

"Він потрапив під артобстріл російських військ. Десь там був бліндаж. Біля бліндажа були боєприпаси. І коли туди все попало, воно почало вибухати. Це була дуже страшна пожежа, яка тривала 2-3 дні, не знаю. І він згорів до останку. Я тоді просто не хотіла жити. Світ закрився для мене, і я померла разом із ним", — розповіла жінка.

"Я знав, що ти мене знайдеш": спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну
Фото надала Інна Городня

За її словами, понад півтора року його тіло не могли ідентифікувати. І тільки 11 грудня 2023 року відбулася церемонія поховання на Смолянському військовому кладовищі у Житомирі. Від доньки Яни, яку Юрій називав своєю Перлинкою, Інна принесла на могилу чоловіка дитячу м'яку іграшку.

"Я знав, що ти мене знайдеш": спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну
Фото: Тетяна Іскоростенська/Суспільне Житомир

"Я знав, що ти мене знайдеш": спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну
Фото: Тетяна Іскоростенська/Суспільне Житомир

"Я подумала, що я можу принести від нашої донечки татові на могилу. І я принесла м'яку іграшку — ведмедика. І ми постійно будемо ці іграшки там оновлювати", — сказала дружина полеглого за Україну воїна.

Інна Городня розповіла, що у першу ніч після поховання Юрія у Житомирі він відразу їй приснився.

"Я знав, що ти мене знайдеш": спогади дружини військового із Житомира Юрія Городнього, який загинув за Україну
Фото надала Інна Городня

"Ви знаєте, я ніколи не могла подумати, що я буду щаслива від того, що я поховала свого чоловіка. Такою була довгою його дорога додому. Коли ми поховали Юрія, він мені приснився одразу в цю ніч. Уві сні він сказав мені: "Я знав, що ти мене знайдеш", — пригадала жінка.

Для донечки Яни у пам’ять про тата Інна упорядкувала сімейні фотографії в альбоми, зібрала документи та записи, які свідчать про пошук її тата. Також розповіла, що дитина постійно розпитує про тата.

"Коли ми виходимо на дитячий майданчик, я не знаю, як стримувати сльози, але останнім часом вже трохи навчилася. Дитина мені каже: "Дивись, у Софійки є тато". А я їй відповідаю: "У тебе також є тато". Вона мені говорить: "Так, мій тато на небі". Але є така історія, що вона йому кожного дня телефонує. Вона бере телефон, телефонує і каже: "Так, тату. У мене все нормально, я була в садочку, я там гралася, спала". Наша любов була взаємною, ми допомагали один одному постійно. Між нами було неймовірне душевне тепло. Я навіть не можу згадати певні якісь там негативні моменти. Якщо подивитися на фото на його очі, то, реально, він мені таким і залишиться у пам'яті назавжди: блакитноокий красень, спортивний, підтягнутий, добрий і світлий душею", — поділилися спогадами про свого загиблого чоловіка Юрія Городнього Інна Городня.

Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube

На початок