Житомирянка Людмила Мартинюк в листопаді 2023 року виборола золоту медаль на чемпіонаті світу з забігів з перешкодами Spartan Race Trifecta. Спортом почала займатися шість років тому. Згодом відкрила свій фітнес-клуб. Як готувалася до змагань, почала створювати бізнес-проєкт, як ставиться до стереотипів Людмила Мартинюк розповіла в інтерв’ю кореспондентці Суспільного Житомир Тетяні Дукач.
Розкажіть про змагання, де ти виборола золото чемпіонату світу
Це відбувалося в Греції. Світовий чемпіонат проходить саме в Спарті. Змагання називаються Spartan Race, Race це забіг, забіг спартанівців. Це біг з перешкодами, тобто ти біжиш, а на твоєму шляху колючий дріт. Ти під нього пролазиш, потім біжиш по гірській річці, потім з цієї гірської річки перестрибуєш через якусь стіну. У нас був такий проміжок дистанції де ми бігли по воді, але то була багнюка. І ти біжиш, а після цього ти вилазиш на канат, де перед тобою хтось вилазив. Він мокрий, брудний, і достатньо важко було підніматися на канаті.
Це змагання проходило три дні. Перший день — коротка дистанція від 5 до 10 кілометрів. Другий день це 14 кілометрів. І третій день 27 кілометрів. І все це із перешкодами. В результаті за три дня вийшло десь 50 кілометрів і близько 60 перешкод.
Як проходила твоя підготовка до змагань?
Готуюсь до змагань постійно. По бігу я тренуюсь із тренером. 6 днів на тиждень у мене бігові, окрім цього у нас є функціональні тренування, є тренування на руки. І я собі так рахувала, що у мене в середньому на тиждень виходить 10 – 15 тренувань.
Говориш про цілі як бізнесвумен. Тобто, ти маєш прописати ідею, щоб зрозуміти, куди потрібно іти.
Спорт, особливо такий спорт, в якому я беру участь, він дуже класно формує характер. І він вчить саму себе стимулювати, мотивувати. Але якщо ти правильно працюєш над собою. Якщо ти вмієш дивитися на свої помилки, в першу чергу, це так само і в бізнесі.
Цього разу я отримала перемогу. Коли проаналізувала свій шлях і де мої були помилки, я зрозуміла, що могла на хвилин 15 хвилин раніше прибігти. Так само і у житті, якщо ми бачимо тільки позитивне, ігноруємо свої помилки, ми не розвиваємось. Спорт дуже класно аргументує, показує, де твоє слабке місце, де тебе обігнали і чому.
Спорт саме як змагання, біг, прийшов до мене у 2017 році. Спочатку це була оздоровча гімнастика. Тоді я спробувала 5 кілометрів.
Це захоплює, коли ти на все дивишся зі сторони
Для мене забіг із перешкодами це як похід до психотерапевта. Ти вимащуєшся в багнюці, ти десь там вдарився, тобто ти настільки відпускаєш всі життєві ситуації, негаразди кудись далеко. І в кінці такий: "Я жива, все". Цей момент, що ти вижив після того всього і в тебе все добре. Тобто, у тебе перезавантаження іде колосальне. Кожна гонка це перезавантаження.
Від спортивних перемог до бізнес-проектів. Як ти розпочинала свою бізнес-справу?
Бізнесменом не можна стати, ним треба народитися. Тому що всі ці риси характеру, які потрібні для бізнесмена, вони зароджуються ще в дитинстві. Я народилася у 1982 році. Потрапила на перебудову, розпад Радянського Союзу. 80-ті роки у моїй сім’ї були дуже важкими. Але моя мама постійно шукала можливість десь заробити грошей, щоб ми не бідували. Тому що були часи, що у нас хліба не було за що купити. Вона працювала інтенсивно. Вона мені показала, що ніколи не потрібно здаватися, і це як приклад того, що треба діяти, ризикувати.
І коли я стала на свій власний шлях, в моїй голові завжди було, що я буду приватним підприємцем. Коли я стала на шлях здорового способу життя і фітнес тренера, я одразу розуміла, що хочу мати власний бізнес, але для цього потрібен досвід. І я почала їздити на семінари, бізнес-форуми. Семінари по навчанню саме бізнесу, а не тільки просто тренера. У мене, навіть, була книжечка з назвою "Мій фітнес-клуб", і щоразу я записувала ідею, як я бачу свій фітнес-клуб, потім поїхала на якийсь бізнес-форум знову записувала. І так цікаво, у мене так змінювалась картинка від того, що я спочатку прописувала, потім я вже бачила по-іншому.
Про творчість і бажання видати збірку власних віршів
Вірші я пишу на різні теми. Іноді, мені взагалі так цікаво приходять вірші. Часом лягаєш спати, а тобі в голову лізуть слова, і ти розумієш, що треба записати. А зранку прокидаюсь і дописую. У цьому році у мене пішов ніби зсув у цьому рішенні. Останніх, мабуть півтора року у мене пішло їх дуже багато, ніби якусь дамбу прорвало. І дуже багато почала писати, і я прямо така натхненна. І сьогодні у мене є віршів 60, які можна зібрати у збірку.
Стереотипи та чи варто з ними боротися
Я ламаю стереотипи. Ми живемо в суспільстві стереотипів, коли кожен нам розповідає як має бути, а я вважаю має бути так, як я хочу так як я відчуваю. Якщо я хочу бігати, значить я маю бігати. Якщо хочу відкрити власний бізнес, значить я маю його відкрити.
Після завершення "Дикої гонки" були певні претензії до організаторів щодо неприбраного інвентарю після заходу. Ти не замовчувала ситуацію і висловила припущення, щодо політичного контексту подібних заяв.
На мою думку, коли проходить такий масштабний проект в Житомирі, ми маємо всі радіти, що це свято пройшло у нас, тим паче що воно благодійне. Туди було вкладено багато сил. Я наприклад 100% працювала, волонтерів у мене було майже 60 чоловік, вони всі безкоштовно працювали. І ми два тижні фізично готували ту гонку в Житомирі і не можемо за один день все швиденько скласти.
Як раніше розповідало Суспільне, із 3 по 5 листопада у Греції пройшов чемпіонат світу з забігів з перешкодами Spartan Race Trifecta.
Третього листопада житомирянка Людмила Мартинюк виборола срібну медаль на цьому чемпіонаті. У коментарі Суспільному спортсменка тоді розповіла, що у перший день змагань прибігла другою у віковій категорії 40-44 в спринтерській дистанції з перешкодами.
За підсумками трьох днів змагань Людмила Мартинюк виборола золоту медаль у віковій категорії 40-44.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
