29 жовтня Україна переходить на "зимовий" час — о четвертій годині ранку стрілки годинника переведуть на годину назад. Суспільне нагадує поради від житомирських експертів про те, як мінімізувати негативний вплив від часових змін.
За словами сімейної лікарки Галини Перчик, переведення годинника, як вперед, так і назад, має певний негативний вплив на організм людини через порушення фізіологічного біоритму організму. Найбільших випробувань зазнає нервова система та шлунково-кишковий тракт. Як наслідок — людина може відчувати нудоту або підвищений метеоризм.
"Іде зміна нормальних фізіологічних процесів у людському організмі. Може розвинутися депресія, а це пригнічений настрій, поганий сон, недосипання, агресивність і зміна апетиту. Люди не висипаються, стають менш працездатними і втомленішими. Робота організму порушується і через те, що, наприклад, людина звикла їсти в один і той же час, а з переведенням годинника змінюється алгоритм прийому їжі. Це погано впливає на шлунково-кишковий тракт. Порушується виділення всіх ферментів печінкою і підшлунковою, які мають здатність перетворювати їжу", – каже Галина Перчик.
Поради, щоб легше пройти процес зміни часу:
- якщо є якісь важливі справи розумового та інтелектуального характеру краще перенести їх хоча б на декілька днів для того, щоб пройшла адаптація організму до зміни часу;
- намагатися лягати спати та вставати в одні і ті ж години, які були до зміни часу, поступово корегуючи їх;
- намагатися їсти в ті самі години, що й були, поступово змінюючи час.
Психологиня Вікторія Сторожук каже, що для організму кожної людини зміна часу – це стрес, який може негативно вплинути на психоемоційний стан. Найважче зміни часу даються літнім людям, людям зі схильністю до депресії, людям з метеозалежністю, а також дітям.
"Через зміну часу ми маємо швидко увійти в новий графік нічного сну та денної активності, через що може порушуватися сон, з’являтися втомлюваність, сонливість, зміни в настрої, зниження концентрації уваги та працездатності, відсутність апетиту, меланхолія чи депресія. Людям з хронічними захворюваннями варто заздалегідь проконсультуватися зі своїм лікарем", – говорить психологиня.
Незалежно від віку варто дотримуватися ряду правил, аби мінімізувати негативні впливи на організм. Зокрема, в цьому списку:
- повноцінний сон;
- режим дня;
- правильне харчування;
- уникання перевтоми;
- більше рухатися та гуляти на свіжому повітрі;
- відпочинок;
- турбота про своє фізичне та психічне здоров’я.
Зі слів психологині Вікторії Сторожук, якщо дотримуватися цих порад, то вплив переведення годинника буде мінімальним.
Що відомо про перехід на "зимовий" час
Стрілки годинника восени та навесні українці переводять вже 40 років поспіль, відколи у 1981 році Радянський Союз вирішив запровадити переходи між літнім і зимовим часом. В Україні літній час уніфікували у 1996 році з метою економії електроенергії.
3 березня 2021 року Верховна рада в першому читанні ухвалила законопроєкт № 4201 "Про обчислення часу в Україні". Він передбачає відмову від сезонного переведення годинників. Однак депутатам так і не вдалося ухвалити законопроєкт у другому читанні.
В Україні досить велика відстань між східними і західними областями, що унеможливлює життя в одному часовому поясі всією країною цілий рік. Наприклад, якщо залишити постійний зимовий час, то в східних областях сонце сходитиме о 03:00 ранку, а темніти буде занадто рано, близько 20:00. Якщо залишити літній час назавжди та не переходити на зимовий, то на заході країни схід сонця буде, коли на годиннику буде 09:00, тобто, йти на роботу або до школи доведеться в темряві.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
