29 травня у Свято-Михайлівському соборі Житомира попрощалися із загиблим 42-річним військовим Олександром Коржовським, який з перших днів повномасштабної війни Росії з Україною пішов на фронт добровольцем. Служив Олександр у 95 бригаді, мав кілька поранень, але щоразу знову повертався на фронт.
В Олександра залишилася дружина Юлія, 16-річний син та матір.
Юлія каже, що для них Олександр був чудовим батьком та чоловіком і вони завжди пам'ятатимуть його як свого захисника та героя.
Олександр Коржовський закінчив житомирську школу №17, вчився в одному з професійно-технічних училищ Житомира. До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну працював торговим представником, любив комп'ютерні ігри з воєнною тематикою.
З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр Коржовський став до лав Збройних сил України у складі 95 окремої десантно-штурмової бригади. Під час служби був нагороджений медаллю. Отримав кілька поранень, але, підлікувавшись, щоразу повертався на фронт.
"Він був дуже доброю людиною – так вам кожен скаже, хто його знав, – говорить своячка Олександра Тетяна Лапенюк. – Сашко ніколи нікого не образив – я ще не зустрічала такої людини, як він. Коли моя сестра вийшла за нього заміж, мені було 11 років, і тоді в мене справді з'явився рідний брат: і пожаліє, і підкаже, і допоможе. І синові його зараз дуже важко. Він тримається, казав тоді: "Тато пішов на війну – аби тільки він не загинув, бо я цього не переживу". Але так сталося, що клята війна забрала у нас Сашу, і всім нам дуже важко".
Тетяна каже, що Олександр, будучи на війні, нічого не просив – говорив, що забезпечений всім необхідним.
"Ніколи він не сказав, що в нього там нема що їсти або ж форми немає чи ще чого. Казав: все добре, все є, я скоро буду, я повернуся. Він же і пішов добровольцем. 28 лютого відправив сина за кордон і пішов воювати – захищати Україну, захищати нас всіх. Він був за Україну до самого кінця", – говорить жінка.
Загинув Олександр Коржовський на Донеччині 23 травня внаслідок осколкового поранення.
"Пішов на війну і сказав: хто ж буде, якщо не я? Через того дебіла – більше я його ніяк не можу назвати того Путіна, – люди всі страждають, і їхні, і наші. Мало землі? Землі не мало – вистачає в Росії, а метр на два їм всім вистачить", – каже хрещений батько загиблого воїна Віктор Коржовський.
Поховали Олександра Коржовського на Смолянському військовому кладовищі.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.
