Журналісти Bihus.Info дослідили, що компанія "Навітехсервіс", яка отримала замовлення на будівництво частини фортифікацій на Житомирщині, самими роботами не займалася. Отримані понад 30 мільйонів гривень компанія перерахувала іншому товариству з обмеженою відповідальністю, яке частину суми відправило ще одній спорідненій структурі. Ця структура витратила гроші на закупівлю 56 тонн тканини. Журналісти Суспільного зателефонували у вказані компанії та поспілкувалися з їхніми представниками. Крім того, надіслали запит начальнику Житомирської ОВА, щоб дізнатися, за якими критеріями обирали підрядників для будівництва фортифікацій на Житомирщині.
Відео з розслідуванням щодо будівництва фортифікацій на Житомирщині Bihus.Infо опублікували на своєму каналі у YouTube 20 травня 2025 року. Журналісти розібрали фінансову складову зведення фортифікацій і з’ясували, що на роботах щонайменше в кількох областях, зокрема Херсонській та Житомирській, держава могла втратити десятки мільйонів гривень.
За даними розслідувачів, на Житомирщині зводити частину фортифікацій доручили компанії "Навітехсервіс", яка самими роботами не займалася. Отримані понад 30 мільйонів гривень компанія перерахувала ТОВ "Рейсквік", яке частину суми відправило ще одній спорідненій структурі — ТОВ "Мелтнер Стронг". Ця фірма витратила гроші на закупівлю 56 тонн тканини.
"Рейсквік", за словами журналістки Bihus.Infо Наталі Лазарович, є компанією-привидом, яка не має жодної історії і яку перереєстровували з місця на місце і з власника на власника. У відповідь на дзвінок журналістів в "Рейсквік" чоловік, який взяв слухавку, сказав, що в компанії він не працює, при цьому не став пояснювати, чому саме його номер вказаний в переліку даних компанії.
Суспільне Житомир також зателефонувало за номером, вказаним в даних компанії, і отримало майже аналогічну відповідь. Чоловік, який взяв слухавку, відповів, що в компанії "Рейсквік" не працює. На слова про те, що журналіста цікавить коментар з приводу розслідування, чоловік відповів, що його це не цікавить, а на прохання представитися відповів фразою "ви — журналісти, ви й розслідуйте".
"Не можу представитися, бо я не знаю, хто ви. Я теж можу подзвонити вам з "лівого" телефону, сказати, що я — представник СБУ і попросити, щоб ви розказали мені про своє життя. Ні, я не маю стосунку до роботи в "Рейсквік". Мені просто набридли ваші дзвінки — не ви перший, не ви останній", — сказав чоловік і поклав слухавку.
За даними Bihus.Infо, половину отриманих грошей компанія "Рейсквік" витратила на матеріали для будівництва фортифікацій за відносно ринковими цінами. Частину з другої половини грошей компанія передала ряду інших недавно створених компаній.
"Вони переводять гроші ніби як за будівельно-монтажні роботи на фірму №2. Та всю суму перекидає на свою споріднену фірму, але вже за 56 тонн тканини. Зважаючи на обставини і спорідненість фірм, зазвичай такі ланцюжки — вихід в кеш (готівку — ред.) через пару оптимізацій, а не будівельна діяльність", — говорить Наталя Лазарович.
В коментарі Bihus.Infо аналітикиня Центру протидії корупції Антоніна Волкотруб сказала, що подібні дії підпадають під означення класичної історії відмивання грошей.
"Коли в нас по КВЕДам КВЕД — класифікатор видів економічної діяльності, який можна подивитися на сайті Держкомстату. Коди структуровано за галузями економіки.ФОП має право займатися бізнесом тільки за тими кодами, які записані в його реєстраційних документах. Тому перед тим, як відкрити ФОП, треба зрозуміти, який вид діяльності обрати.заходять надання одних послуг або умовно на ці послуги, якщо це будівельні, ми очікуємо, що це мають купуватись будівельні матеріали. А замість будівельних матеріалів в нас купується велика сума тканини. Вони (компанія — ред.) можуть умовно заплатити 10 мільйонів за тканину. По факту тканини буде поставлено на один мільйон. Умовно це та кількість тканини, яка потрібна. А 9 мільйонів може бути повернено кешем. І далі за цей кеш можуть купуватися дійсно матеріали, які будуть використані в будівництві, тощо. А можуть і не купуватися матеріали", — сказала аналітикиня.
У Bihus.Infо поінформували, що ще з десяток мільйонів гривень з загальної суми грошей їм відслідкувати не вдалося. Але оскільки всю діяльність веде не той, хто отримував гроші на фортифікацію, а фірма-"прокладка", то відповідальність за це загублене навіть не буде кому нести.
Решту деталей розслідування можна дізнатися, переглянувши повне відео журналістів Bihus.Infо.
Журналісти Суспільного Житомир телефоном звернулися за коментарем до компанії "Навітехсервіс" — у компанії записали номер телефону і пообіцяли сповістити керівництво про цей дзвінок. Надвечір 21 травня головний редактор Суспільного Житомир Дмитро Клименко отримав текстове повідомлення від компанії "Навітехсервіс".
"З приводу коментарів, які ви хочете від нас отримати стосовно нашого об'єкта в Житомирській області: враховуючи воєнний стан в державі, ми остерігаємося провокацій, тому просимо вас надсилати запити в письмовій формі на нашу електронну адресу. Ми завжди відкриті для спілкування і готові до співпраці", — сказано у повідомленні від компанії.
Суспільне надішле письмовий запит компанії "Навітехсервіс".
Також вдень 21 травня журналісти Суспільного кілька разів телефонували голові Житомирської ОВА Віталію Бунечку, щоб поспілкуватися щодо результатів журналістського розслідування Bihus.Infо. Віталій Бунечко на дзвінки від журналістів Суспільного не відповів.
В управлінні інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Житомирської ОВА Суспільному відповіли, що будуть з'ясовувати ситуацію.
Вдень 21 травня головний редактор Суспільного Житомир надіслав запит на ім'я голови Житомирської ОВА Віталія Бунечка щодо відповіді на питання про те, за якими критеріями обирали підрядників для будівництва фортифікаційних споруд, чи перевіряли при цьому підрядників, і чи є допустимими субпідряди у такому виді будівництва. Очікуємо на відповідь.
Суспільне продовжить слідкувати за цією темою і повідомлятиме нові факти та подробиці.
Що відомо про будівництво фортифікацій на Житомирщині
7 травня 2024 року сайт Житомирської ОВА публікував інформацію про те, що голова ОВА Віталій Бунечко проводив нараду з підрядниками, задіяними у будівництві додаткових фортифікаційних споруд в рамках посилення глибокоешелонованої оборони на кордоні з Білоруссю. Під час наради виконавці звітували про хід проведення робіт, додаткові потреби задля прискорення будівництва.
Станом на кінець червня 2024 року, починаючи із 2022 року, на будівництво фортифікаційних та військово-інженерних споруд на території Житомирщини із місцевого бюджету виділили майже 120 мільйонів гривень. Ще 2 мільярди гривень на такі цілі надійшли із резервного фонду державного бюджету.
У жовтні 2024 року голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко в інтерв'ю журналістам сказав, що фортифікаційні роботи на кордоні з Білоруссю завершені повністю і виконані вони виключно за військовими канонами.
У грудні 2024 року Суспільне розповідало, що слідчі підрозділи Головного управління Нацполіції в Житомирській області проводили досудові розслідування у трьох кримінальних провадженнях за фактами розтрати бюджетних грошей у процесі спорудження фортифікацій на Житомирщині.
У січні 2023 року військове керівництво, прикордонники, правоохоронці та керівництво прикордонних громад спільно інспектували й аналізували хід розбудови глибоко ешелонованої системи оборони на кордоні з Білоруссю. Зі слів голови Житомирської ОВА Віталія Бунечка, кордон з Білоруссю на Житомирщині зашивали окопами та заливали бетоном.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
