З 10 по 16 травня стало відомо про загибель і прощання з щонайменше 24 воїнами-оборонцями із різних громад Житомирщини. Серед них ті, хто загинув під час виконання бойового завдання, кого вважали безвісти зниклими і ті, хто помер від важких поранень та набутих хвороб.
Суспільне збирає інформацію про полеглих захисників із відкритих джерел: офіційних сторінок у соцмережах та сайтів громад області.
Червоненська селищна громада
Червоненська селищна громада повідомила на своїй сторінці у мережі Facebook, що 15 травня у селищі Червоне попрощалися зі своїм односельцем — полеглим воїном Юрієм Петруком.
Юрій Іванович Петрук народився 19 травня 1982 року і виріс у селі Червоне Бердичівського району. У найважчі часи для України він став її живим щитом. Загинув Юрій Петрук 5 травня 2025 року в районі населеного пункту Стара Миколаївка Іллінівської сільської громади Краматорського району Донецької області.
Вчорайшенська громада
Голова Вчорайшенської громади Олександр Черешнюк на своїй сторінці в мережі Facebook написав, що 14 травня Вчорайшенська громада провела в останню путь свого воїна-захисника Сергія Апенка.
Сергій Апенко народився 7 березня 1990 року в селі Вчорайше. Закінчив Вчорайшенську загальноосвітню школу і здобув фах за спеціальністю "Облік і аудит" у Поліському національному університеті. Разом із дружиною Наталею виховував сина Артема.
У 2019 році Сергій підписав контракт із Збройними Силами України. З 2021 року перебував на передовій, захищаючи Україну в найгарячіших точках. Пройшов шлях від солдата до сержанта. У званні сержанта матеріального забезпечення роти вогневої підтримки 13-го окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України Тараса Сенюка 95 Поліської окремої десантно-штурмової бригади боронив Сумщину, а згодом — Харківський та Донецький напрямки.
"Сергій був взірцем мужності, відповідальності та любові до України. Його самопожертва, незламний дух і вірність присязі назавжди залишаться в пам’яті громади. Всі жителі громади в скорботі разом з рідними", — сказано у дописі Вчорайшенської громади у мережі Facebook.
За інформацією з відкритих джерел, серце Сергія Апенка перестало битися 10 травня 2025 року через наслідки війни.
Бердичівська громада
10 травня Бердичівська міська рада опублікувала інформацію про загибель воїна-оборонця з Бердичева Віктора Андрєєва, якого громада знала як підприємця і депутата Бердичівської райради.
Віктор Андрєєв народився 17 січня 1977 року у Бердичеві. Не маючи військового досвіду, 24 лютого 2022 року чоловік став на захист Батьківщини, добровільно долучившись до лав Сил Оборони України. Служив солдатом у складі 226-го окремого автомобільного батальйону. У дописі міськради сказано, що війна підірвала здоров’я воїна і 9 травня його серце зупинилося. Попрощалися з Віктором Андрєєвим 11 травня у Бердичеві.
13 травня Бердичівська міська рада на своєму сайті повідомила, що 12 травня на Сумському напрямку загинув воїн-оборонець з Бердичева Дмитро Бачинський.
Дмитро Бачинський народився 14 травня 1989 року у Бердичеві, закінчив Бердичівський вищий будівельний ліцей. Проходив строкову службу у війську, пізніше підписав контракт зі Збройними Силами України.
На момент початку повномасштабної агресії РФ проти України Дмитро вів цивільне життя, однак з перших днів вторгнення добровільно долучився до лав Сил Оборони України.
Волицька громада
14 травня на своїй сторінці у мережі Facebook Руслан Ярмак повідомив, що 15 травня на щиті додому повертається воїн Дмитро Миколайович Вакун 1993 року народження, дитинство і юність, якого пройшли в селі Івниця Волицької громади.
"Пишаємося нашим відважним Героєм, схиляємо голови у жалобі в пам'ять про мужнього та відважного воїна, який віддав своє життя за кращу долю для України, за наше мирне та вільне майбутнє. Вічна слава та вічна пам'ять Герою", — написав Руслан Ярмак.
Баранівська громада
12 травня Баранівська міськрада повідомила про смерть воїна Андрія Зіновича Мартусевича 1973 року народження із селища Порцелянове Баранівської громади.
"Від перших днів повномасштабного вторгнення воїн стояв на захисті рідної землі. Пройшов важкі бойові умови, витримав удари війни, пережив холод, спеку, постійні обстріли й стреси. Та, на жаль, тривале перебування на фронті підірвало його здоров’я. Після звернення до лікарів важка недуга не залишила шансів — серце воїна перестало битися", — сказано у дописі.
Попрощалися із Андрієм Мартусевичем 13 травня.
13 травня Баранівська міська рада сповістила, що 12 травня перестало битися серце ще одного захисника України — жителя села Мирославль Баранівської громади Сергія Петровича Обухова 1975 року народження.
"Воїн, який пройшов пекло війни. Ветеран війни. Людина, яка не зламалась, хоча сама війна залишила свій слід у кожній клітині тіла й душі. Він залишився вірним присязі, вірним Україні до останнього подиху. Сергій долучився до лав оборонців, керуючись покликом совісті й честі. Його боротьба це свідчення великої мужності та любові до рідної землі", — йдеться в дописі Баранівської міськради.
Черняхівська громада
8 травня Черняхівська селищна рада опублікувала на своєму сайті інформацію про те, що 3 травня 2025 року на Донецькому напрямку загинув воїн з Черняхова Олександр "Булик" Буката.
Олександр Васильович Буката народився 14 грудня 1979 року в Черняхові. Після закінчення місцевої школи вступив до Житомирського державного агроуніверситету. Деякий час працював у Черняхівській селищній раді землевпорядником.
6 січня 2023 року Олександр пішов захищати Україну — виконував бойові завдання в Донецькій, Запорізькій, Харківській, Чернігівській, Дніпропетровській областях. За проявлену звитягу у грудні 2024 року отримав нагороду "Лицарський хрест".
Олександр Буката загинув 3 травня 2025 року в населеному пункті Новопіль Донецької області.
В останню путь воїна провели 10 травня. Поховали Олександра Букату на кладовищі у Черняхові.
15 травня Черняхівська селищна рада повідомила, що за результатами експертизи ДНК було упізнано воїна з села Андріївка Черняхівської громади.
Микола Анатолійович Халімончук народився 9 травня 1978 року в селі Андріївка. Після закінчення місцевої школи вчився в Житомирі на зварювальника. Працював на будівництві в Києві. Останнім місцем роботи був Пекарщинський кар'єр. 20 березня 2022 року Микола став на захист України на посаді старшого механіка ремонтного відділення гусеничної техніки.
З 20 січня 2024 року з Миколою обірвався зв'язок. Більше року старший солдат Микола Халімончук вважався зниклим безвісти.
"Після проведеної ДНК-експертизи рідним прийшло сповіщення про підтвердження загибелі нашого Героя. Микола Анатолійович Халімончук загинув 20 січня 2024 року в Авдіївці на Донеччині", — сказано у дописі селищної ради.
Старосілецька громада
16 травня Старосілецька сільська громада повідомила про загибель воїна-оборонця Ігоря Вікторовича Ільницького. Ігор народився 11 березня 1992 року. За даними Коростишівського радіо, до лав Збройних Сил України Ігоря Ільницького призвали у квітні 2022 року. 12 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Горіхове Покровського району Донецької області Ігор загинув.
Прощалися з воїном 17 травня у його рідному селі Травневе, де його поховали на місцевому кладовищі.
Коростишівська міська рада оголосила 17 травня днем жалоби за полеглим воїном.
Ружинська громада
10 травня Ружинська громада повідомила про загибель воїна-оборонця із села Дерганівка Ружинської громади Дмитра Сьоми 1999 року народження.
"Дмитру було лише 25 років, він був справжнім воїном, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Він жив із вірою в Перемогу і віддав за неї найцінніше. 6 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу ннаселеного пункту Клебан-Бик на Донеччині Дмитро загинув. Нашого Дмитрика завжди будуть пам’ятати як добру, щиру і відкриту людину. Його щира усмішка — світла, тепла, справжня — запам’яталася всім, хто його знав", — сказано у дописі.
Попрощалися із полеглим захисником 11 травня на кладовищі в селі Білилівка.
Романівська громада
9 травня Сектор національно-патріотичного виховання та ветеранської політики Романівської селищної ради повідомив на своїй сторінці у мережі Facebook про загибель воїна-оборонця Сергія Миколайовича Бондарчука з села Ясногород. Воїн вважався зниклим безвісти.
Сергій Бондарчук народився 11 січня 1977 року. У війську солдат Сергій Бондарчук був водієм у складі механізовано батальйону.
"Відданий Військовій присязі на вірність Українському народу у бою за Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, загинув 5 листопада 2023 року, отримавши поранення несумісне з життям. До теперішнього часу воїн вважався зниклим безвісти", — сказано у дописі.
Попрощалися з полеглим воїном 11 травня в його рідному селі Ясногород.
Радомишльська громада
10 травня 2025 року у Радомишлі провели в останню путь свого воїна-оборонця Максима Язикова. Про це повідомила Радомишльська міська рада.
Максим Васильович Язиков народився 20 жовтня 1984 року в Радомишлі. Після школи вступив до Радомишльського професійно-технічного училища. Жив у селі Філонівка, займався господарством.
На початку вересня 2023 року Максим став на захист України. Після проходження навчання служив у механізованому батальйоні, виконуючи бойові завдання на Донецькому напрямку. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Загинув Максим 22 жовтня 2023 року від травм, отриманих внаслідок обстрілу армією РФ району населеного пункту Красногорівка Донецької області.
11 травня Радомишльська громада попрощалася ще з одним свої воїном — рятувальником Станіславом Леонідовичем Бродовським.
Народився Станіслав 30 квітня 1974 року в Радомишлі. Життя присвятив порятунку, працюючи рятувальником у пожежних частинах Радомишля, Малина та Іршанська.
8 червня 2024 рокуСтаніслав отримав повістку, пройшов навчання за програмою фахової підготовки кулеметника. Захищав Україну у складі 152 єгерської та 59 бригад. 12 вересня 2024 року рідні отримали звістку, що Станіслав загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Долинівка на Донеччині. Через довгі місяці тіло захисника повернулося до рідної домівки.
Піщівська громада
16 травня Піщівська громада повідомила про загибель на фронті воїна Олександра Васильовича Бойка з села Жеребилівка Піщівської сільської громади. Мужньому воїну-захиснику було 25 років.
"З великим сумом сповіщаємо: під час російсько-української війни відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув воїн Олександр Васильович Бойко 25 листопада 1999 року народження", — сказано у дописі.
Овруцька громада
14 травня Овруцька міськрада написала про прощання із військовослужбовцем з Овруча Олександром Вікторовичем Пашуком, серце якого раптово зупинилося. Олександр народився 30 січня 1979 року. Навчався у ПТУ №35 міста Овруч і в Одеському інституті Сухопутних військ, після чого продовжив службу в Збройних силах України на Львівщині.
З 2014 року по 2016 рік служив в Овруцькому ОМВК. З 2016 року по 2021 рік він мужньо виконував свій обов’язок у зоні АТО/ООС. У 2021 році був звільнений з військової служби за станом здоров’я.
15 травня Овруцька міськрада повідомила, що за результатами ДНК-експертизи стало відомо про загибель ще одного воїна-оборонця Павла Олександровича Невмержицького з села Левковичі Овруцького громади. Воїну було лише 19 років.
Павло народився 2 листопада 2004 року. Навчався у Левковицькій гімназії, продовжив освіту в ПТУ №35. Після закінчення навчання підписав контракт і став на захист України у складі Збройних Сил.
"Його життєвий вибір був свідомим та мужнім. 14 грудня 2023 року, залишаючись вірним військовій присязі, Павло загинув у запеклому бою на Донеччині, боронячи рідну землю", — написала міська рада.
Миропільська громада
14 травня у селі Дертка Миропільської громади провели в останню путь воїна-оборонця Івана Олексійовича Тарана. Інформацію про це на своєму сайті опублікувала Миропільська громада. Іван народився 24 лютого 1977 року в селі Дертка. Був призваний в грудні 2024 року, з честю виконував військовий обов’язок, несучи службу радіотелефоністом радіовідділення взводу зв’язку мотопіхотного батальйону.
9 травня 2025 року Іван помер від важкої хвороби. Його поховали на кладовищі у рідному селі Дертка.
Коростишівська громада
15 травня Коростишівська громада попрощалася зі своїм воїном-оборонцем Олександром Олександровичем Янківським. Про це на своєму сайті повідомило Коростишівське радіо.
Олександр народився у 1981 році і до останнього подиху залишався вірним присязі та обов’язку.
Герой загинув 8 травня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України в районі населеного пункту Сіверськ на Донеччині.
Коростишівська міська рада оголосила 15 травня днем жалоби за полеглим воїном.
Високівська громада
14 травня Високівська громада попрощалася із воїном-оборонцем Андрієм Андрійовичем Ігнатюком, який загинув 5 травня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Берислав на Херсонщині.
"Андрій Андрійович прожив складне життя, але після повномасштабного російського вторгнення добровільно став на захист України та її незалежності влітку 2024 року. Проходив службу на посаді стрільця-снайпера у механізованому батальйоні однієї з військових частин. Спочивай з миром, Герою! Твій подвиг навічно житиме в наших серцях", — написали на сайті Високівської громади.
За бажанням доньок воїна Андрія Ігнатюка поховали у селі Грушки Хорошівської громади.
Житомирська громада
10 травня пресслужба Житомирської міської ради повідомила про прощання у Житомирі з воїном Збройних сил України Вадимом Лосем. Захисник України, який народився у Житомирі 27 серпня 1986 року, загинув 30 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання.
Після школи Вадим Лось навчався у Житомирському автомобільно-дорожньому технікумі, здобув фах з будівництва, експлуатації та ремонту автомобільних доріг і аеродромів. Згодом продовжив навчання у Київському національному транспортному університеті.
З лютого 2023 року Вадим добровільно став на захист України та доєднався до лав Збройних сил України. Під час участі у бойових діях на Донецькому напрямку був поранений, однак після лікування, навіть маючи інвалідність, повернувся до служби, залишаючись на передовій до останнього дня.
12 травня у Свято-Михайлівському кафедральному соборі Житомира попрощалися з військовослужбовцем Микитою Афанасьєвим, який загинув 14 грудня 2023 року.
Микита Афанасьєв народився 14 вересня 1994 року в місті Брянка Луганської області. Навчався у школі №23, брав участь у предметних олімпіадах, здобував призові місця, грав у команді "Що? Де? Коли?" та був учасником КВК.
У дитинстві захоплювався шашками — здобув перемогу на Всеукраїнських змаганнях "Диво шашки". У 2012 році отримав диплом за участь у Кубку України з футболу Євро-2012 серед школярів. Продовжував займатися футболом і в подальшому. Після школи Микита здобув професію електрогазозварника у Брянському професійному ліцеї. Відслужив строкову службу в Збройних Силах України. У 2014 році через бойові дії на Донбасі разом із родиною виїхав з рідного міста. Оселився у Житомирі та працював барменом.
Із початку повномасштабного вторгнення Микита Афанасьєв приєднався до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання, за які був відзначений грамотами та подяками. 14 грудня 2023 року героїчно загинув. Через рік і п’ять місяців Герой на щиті повернувся до Житомира.
Поховали воїна на Смолянському військовому кладовищі.
14 травня у Житомирі попрощалися з 59-річним військовослужбовцем Богданом Лисенком, який загинув 13 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання.
Богдан Лисенко народився 24 березня 1966 року в Житомирі. Займався спортом, виконав норматив кандидата в майстри спорту з веслування. Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. Працював на телебаченні, у юридичній сфері, а також займався журналістською діяльністю. Його матеріали публікувалися у всеукраїнських та регіональних медіа. У 2012 році став членом Національної спілки журналістів України.
"Учасник протестного руху під час Революції Гідності. У 2014 році, перебуваючи у відрядженні як військовий кореспондент, потрапив у полон в окупованому Донецьку. Після звільнення проходив службу у підрозділах "Донбас", "Гарпун" і "Правий сектор", — повідомила пресслужба Житомирської міськради.
З 2022 року служив у Десантно-штурмових військах ЗСУ. Після поранення продовжив службу у підрозділі територіальної оборони ЗСУ на посаді командира.
Нагороджений відзнаками Президента України, Міністерства оборони, медалями за участь в АТО, за поранення та жертовність у боях за волю України.
15 травня у Свято-Михайлівському кафедральному соборі Житомира попрощалися із воїном Олександром Тимощуком. У 2024 році Олександр долучився до лав ЗСУ. Загинув на Покровському напрямку у вересні 2024 року, виконуючи бойове завдання і лише через 8 місяців воїн повернувся додому на щиті.
Олександр Тимощук народився в Житомирі 17 листопада 1988 року. Здобував фах техніка-будівельника у фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету. Після строкової служби працював на різних підприємствах Житомира.
У травні 2024 року Олександр Тимощук долучився до лав ЗСУ. Отримав військове звання старший солдат, був водієм єгерського батальйону. За мужність і відвагу нагороджений медаллю "Ветеран війни — Учасник бойових дій".
Олександр Тимощук загинув 11 вересня 2024 року на Покровському напрямку під час виконання бойового завдання і лише через 8 місяців воїн повернувся додому на щиті.
Поховали воїна на Алеї слави Корбутівського міського кладовища.
Вічна слава і світла пам'ять нашим Героям.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
