У Житомирі рідним загиблих за Україну воїнів передали державні нагороди (посмертно) — орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня, "За мужність" ІІІ ступеня та медаль "За військову службу Україні".
Про це у Facebook написала пресслужба Житомирської міськради.
Нагороди та медалі отримали рідні семи воїнів: капітана Володимира Онушка, молодшого сержанта Дмитра Панчука, солдата Єгора Плотнікова, солдата Олександра Семєшова, солдата Михайла Сарнавського, старшого солдата Сергія Степаненка, солдата Миколи Котвицького.
Орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня (посмертно) нагороджений капітан Володимир Онушко.
Володимир Онушко з 2017 року брав участь в Операції об'єднаних сил на Донецькому напрямку. У перші дні повномасштабного вторгнення Росії захищав Україну на Харківському напрямку. За мужність та відвагу був тричі відзначений відомчими нагородами: почесним нагрудним знаком "За досягнення у військовій службі" ІІ ступеня, нагрудним знаком "Захиснику України від московської агресії", відзнакою "Ветеран війни". Загинув на передовій 25 березня 2022 року. Додому на щиті повернувся через 27 місяців. У травні 2022 року отримав орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. У воїна залишилася дружина та донька. Йому було 26 років.
Орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно) нагороджені: Дмитро Панчук, Єгор Плотніков, Михайло Сарнавський, Олександр Семєшов та Сергій Степаненко:
Дмитро Панчук був кандидатом у майстри спорту України з дзюдо та бойового самбо. Брав участь у Революції Гідності та у складі 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади захищав державу під час АТО та Операції Об’єднаних сил. З перших днів повномасштабного вторгнення повернувся у стрій. Проходив службу у різних гарячих точках та на різних напрямках. За мужність та відвагу неодноразово нагороджений державними та відомчими нагородами: медаллю "Ветеран АТО", орденом "За мужність" III ступеня, відзнакою "Ветеран війни — Учасник бойових дій", відзнакою "За хоробрість" та почесним нагрудним хрестом "УНА-УНСО". Воїн помер 28 липня 2024 року після тривалого лікування складних поранень. Йому було 25 років. У захисника України залишилися мама, брат, дідусь і бабуся.
Єгор Плотніков виконував бойові завдання, відбиваючи атаки російської армії на сході країни. Воїн помер від поранень, які отримав на передовій, захищаючи один із населених пунктів України, 19 січня 2023 року. Йому було 29 років. У воїна залишилася мама та рідні.
Михайло Сарнавський на захист України від російських військ добровільно став у травні 2024 року, уклавши військовий контракт із військовим підрозділом ДШВ ЗСУ. Загинув воїн 18 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання. Йому було 22 роки.
Олександр Семєшов з перших днів повномасштабного вторгнення намагався стати на захист України від військ РФ, але не підходив за станом здоров'я. Пізніші долучився до лав однієї із військових бригад ЗСУ. Загинув 31 січня 2023 року під час виконання бойового завдання на сході країни. Воїну було 48 років. У нього залишилися мама, дружина та діти.
Сергій Степаненко захищати Україну від російського війська пішов у травні 2024 році. Загинув під час виконання бойового завдання 9 липня 2024 року. Воїну було 42 роки.
Медаллю "За військову службу Україні" (посмертно) нагороджений Микола Котвицький.
Микола Котвицький на захист України від російських військ у лавах ЗСУ став із перших годин повномасштабного вторгнення. Загинув під час виконання бойового завдання 27 червня 2024 року. Йому було 36 років. У воїна залишилися дружина та діти.
Вічна слава і світла пам'ять нашим Героям.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
