Пшінка весняна — одна з перших рослин, які зацвітають у лісах Житомирщини ще до розпускання листя на деревах. Вона має три фази розвитку, є важливим медоносом, використовується в їжу та в ландшафтному дизайні. Водночас ця рослина містить отруйні речовини і вимагає обережності у використанні.
Про це Суспільному розповів кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хом’як.
За його словами, пшінка весняна, або жовтець пшінка — це ще одна ранньоквітуча рослина з родини жовтецевих. Як і багато інших представників цієї родини, вона зацвітає дуже рано — ще до того, як дерева розпускають листя.
"У пшінки три періоди життя. Перший — коли вона викидає листочки і цвіте. Другий — коли є листочки, але вже немає квітів. І третій — коли вона накопичує поживні речовини в прикореневі бульбочки, набиває їх крохмалем і чекає на весну, щоб мати з чого стартувати", — пояснив Іван Хом’як.


Науковець розповів, що коли пшінка не цвіте, її видно в природі — по зеленому листю, яке зберігається. Така стратегія розвитку дозволяє рослині "зловити" якомога більше весняних медоносів.
"У нас є така делікатесна страва, як анемоновий мед. Пшінкового меду немає, але вона є добрим медоносом. Дехто каже, що можна до 10 кілограмів меду з гектара зібрати. Багато пилку теж. Тому, швидше за все, її головна конкуренція не з деревами, які її затінюють, а з іншими ранньовесняними медоносами", — зазначив біолог.

Зі слів Івана Хом’яка, пшінка має ще одну унікальну особливість — вона одночасно їстівна й отруйна. У її складі є синильна кислота — саме та, з якої утворюється ціанід.
"Ціанід — це небезпечна сполука, відома багатьом за класичними детективами, утворюють ціаністий калій. Листки містять синильну кислоту. Але їх можна вживати в їжу — потрібно тільки знати коли. До цвітіння і після — можна. А от під час цвітіння — категорично ні. Тоді отрути найбільше. Тварини, наприклад, кози чи корови, можуть її поїдати на випасі, але саме в період цвітіння можуть отруїтися", — пояснив науковець.

Біолог розповів, що листочки і кореневі бульби пшінки можна їсти. З листя роблять салати, варять супи, зокрема, зелений борщ — як із щавлем чи кропивою.
"У деяких регіонах пшінку додають у зелений борщ. А найцінніше — це кореневі бульби. У них понад 13,5% крохмалю і до 10% цукрів. Ну, ще трохи — і, як то кажуть, вона дотягне до цукрового буряка. Бульби пшінки зазвичай варять, але використовують до моменту цвітіння. Також до цвітіння зривають пуп’янки і маринують — як огірки, з оцтом і цукром і так далі. Кажуть, на смак схожі на каперси", — розказав Іван Хом’як.

За словами науковця, рослину використовують у народній медицині та гомеопатії, хоча ці методи офіційно не доведені як лікувальні. Однак пшінка справді допомагала в минулому боротися з авітамінозом, особливо з цингою.
"У пшінці — близько 190 міліграмів вітаміну С і приблизно п'ять міліграмів вітаміну А у вигляді каротину. Після зими, коли раніше харчування було обмеженим, вона допомагала боротися з цингою. Бо цинга — це була не тільки хвороба моряків, а й бідних регіонів, де взимку не було вітамінів", — сказав біолог.

Іван Хом’як розповів, що пшінку також використовують у ландшафтному дизайні. Особливо вона корисна для затінених схилів, де звичайна трава не приживається.
"Пшінка утворює суцільні зелені килими. Її висівають на затінених схилах під деревами. Вона покриває землю і стримує водну ерозію, не дає воді розмивати схили. У Європі її вважають перспективною саме для таких функцій у дизайні", — розказав Іван Хом’як.







Раніше Суспільне писало, що у Житомирських лісах зацвіли підліски звичайні також називають переліскою або печіночницею звичайною — чому їх не можна зривати розповів науковець.
У світі нараховується близько 170 видів анемон, деякі з них вирощують як декоративні рослини — на клумбах або в ландшафтному дизайні. В Україні відомо близько чотирьох-п’яти видів, з яких три можна побачити в Житомирській області.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp