Понад чотири роки адвокаційної боротьби, найбільший екологічний мітинг міста та тисячі підписів під петицією — такою ціною громадськість домоглася створення Програми поетапного зниження викидів (Програми) у Запоріжжі. Нині ж екоактивісти запевняють, що чинна версія Програми не зменшує забруднення, а навпаки — з роками може їх збільшити.
Формальдегід, фенол та мартенівські печі — детальніше про проблемні місця Програми поетапного зниження викидів читайте у нашому матеріалі.
18 квітня в Запорізькій міській раді відбувся розгляд програми “Поетапного зниження викидів”.
Під стінами міської ради зібралися представники громадськості, котрі хотіли бути присутніми під час презентації Програми депутатам міської ради. Аби їх все ж таки пустили до сесійної зали, довелося прочекати майже годину.
Містяни зібрали 800 підписів, щоб депутати не підтримували чинну Програму, розповіла громадська активістка Валерія Морозова:
"Ми прийшли, аби надати депутатам доручення виборців – живі підписи, в яких виборці цих депутатів просять не голосувати за таку неефективну Програму. Ми вимагаємо, аби перевірили реальні викиди великих підприємств... Ми вимагаємо лише справедливої програми на нормальних розрахунках, які підтверджені, зокрема практикою, яка містить реальні індикатори покращення якості повітря та можливість бачити ці покращення через систему моніторингу".
Що відомо про розробку Програми поетапного зниження викидів
За словами співзасновниці ГО “Маю право дихати” Тетяни Ярмохіної, Програма поетапного зниження викидів — це результат адвокації у чотири з половиною роки, а також системних дій екокоаліції Запоріжжя:
"Це не ініціатива Запорізької міської ради, це не ініціатива управління екобезпеки міста, це не ініціатива Департаменту захисту довкілля обладміністрації, а це ініціатива людей. І виконання резолюції найбільшого мітингу (4500 людей), який відбувся 19 вересня 2020 року в Запоріжжі".
Нагадаємо, 19 вересня 2020 року майже 4500 жителів Запоріжжя збиралися на мітинг "Маю право дихати" із резолюцією про прийняття програми поетапного зниження викидів.
Що не так з Програмою поетапного зниження викидів на думку екоактивістів Запоріжжя
Відсутність заходів щодо зниження викидів фенолу та формальдегіду
Тетяна Ярмохіна наголошує, що в чинній Програмі немає заходів щодо зниження вмісту фенолу та формальдегіду в запорізькому повітрі:
"Риторика інституту Марзеєва така: невідомо, де фенол з формальдегідом береться в Запоріжжі... Коли ми маємо відкрите спалювання на Укрграфіті, на Запоріжабразиві, на Вогнетриві, на Запоріжкоксі – печі, які викидають цей фенол тоннами. Гідрометцентр щодня фіксує перевищення фенолу та формальдегіду в повітрі міста".
За словами координатора руху "Маю право дихати" Миколи Ралика, у чинній Програмі зі зниження викидів фенол і формальдегід відсутні. А це саме ті речовини, з яких і складається постійне перевищення середньодобових концентрацій:
"Замість заходів вони записали, що планують провести дослідження. Ну вибачте, але так можна дослідження проводити щодо будь-якої речовини сотнями років. Причому вони збираються проводити дослідження до кінця дії Програми. І навіть не запланували жодних заходів, що з тими дослідженнями робити".
Як йдеться у відповіді інституту Марзеєва на запит громадськості: "На підставі отриманих результатів моделювання, відсутні підстави для розробки додаткових заходів щодо зменшення викидів фенолу та формальдегіду від суб'єктів господарювання м. Запоріжжя".
Відсутність у Програмі системи автоматизованого моніторингу
"Також ми просили, щоб був автоматизований моніторинг системи на межі санітарної зони та на джерелах хоча б основних викидів. Жодного моніторингу не зроблено. Запоріжжю потрібна якісна Програма із зрозумілим контролем, зрозумілими індикаторами виконання, а не абияка", — зауважує Тетяна Ярмохіна.
Екоактивістка підкреслює, що у вихідних даних інституту Марзеєва немає перевищень фенолу та формальдегіду, бо в Запоріжжі просто немає чим міряти:
"У нас “Шоу довгоносиків” триває: нам смердить чимось. У Кривому Розі є 38 автоматизованих постів моніторингу. 38! А у Запоріжжі – жодного. Є тільки дані Гідрометцентру, які мають п'ять постів. Вони з обладнанням дуже старезним, ще радянським, але вони працюють і вимірюють".
Програма поетапного зниження викидів суперечить законодавству
Микола Ралик нагадав, що першого серпня 2022 року Міндовкілля надало дозвіл на викиди Запоріжсталі на сім років:
"У цьому дозволі написано, що до кінця 2027 року мартенівські печіМарте́нівська піч або марте́н — полуменева металургійна піч для переробки чавуну та металобрухту в сталь необхідного складу та якості. Уперше збудована французьким інженером та металургом П'єром Мартеном у 1864 році. мають бути виведені з експлуатації. Натомість була пропозиція побудувати киснево-конверторний цех. Нагадую, що навіть попри війну, згідно чинного дозволу, Запоріжсталь має замінити технології на більш сучасні".
Саме тому екоактивіст наголошує: якщо чинну "Програму поетапного зниження викидів" не ухвалять, вже в 2028 році в Запоріжжі виведуть з експлуатації мартени:
"Якщо ми приймемо чинну програму, тоді Міндовкілля змушене буде реагувати на те, що вимагають депутати міської ради, бо вони ж діють від імені виборців. Тобто будуть змушені продовжити в дозволі використання мартенівських печей. Їх 12. Адже замість закриття в Програмі йдеться, що відбудеться лише реконструкція та закриття тільки однієї пічки”.
Відповідаючи на питання журналіста Суспільного щодо мартенівських печей, головна наукова співробітниця лабораторії якості повітря інституту громадського здоров'я імені О. М. Марзеєва Аріна Петросян зазначила наступне:
"... Ми не пом'якшимо умови ні в якому випадку, тому що дозвіл на викиди затверджується Міндовкіллям. А ще й прийняття Закону 11355 (набрання чинності відбудеться 8 серпня 2025 року — ред.) вимагає підприємство впроваджувати найкращі доступні технології ... Згідно директиви 75".
Депутатські зауваження на Програму поетапного зниження відходів у Запоріжжі
За словами Валерії Морозової, під час презентації Програми депутат Запорізької міської ради Геннадій Васильчук виявив математичні помилки в програмі, а також посилання на магістерську роботу студента, як на достовірне джерело інформації. Депутат Євген Мусійченко нагадав, що вкотре інституту Марзеєва ставляться одні й ті самі питання – про мартени, моніторинг та точність розрахунків – проте нічого не змінюється:
"У випадку прийняття Програми, депутати приймуть рішення заплатити 1,7 мільйона й надалі ця програма просто буде черговим папірцем, який не буде працювати на користь міста, а ми й далі будемо задихатися".
"Програма не містить системи моніторингу й написана виключно на паперових даних, які подали заводи. Єдиний бенефіцій такої програми – це підприємства забруднювачі", — наголосив Євген Мусійченко.
Втім, 18 квітня на сайті Запорізької міської ради повідомили, що проєкт Програми планують винести на затвердження найближчої сесії міської ради.
Що розповіли про розробку Програми поетапного зниження відходів співробітники інституту Марзеєва
За словами головного наукового співробітника лабораторії якості повітря інститутом громадського здоров'я імені О. М. Марзеєва доктора біологічних наук Аріни Петросян:
"Це вперше Програма такого ґатунку розробляється в Україні. Програми були узагальнюючі, де розглядалися питання води, відходів і так далі. А саме ця Програма зосереджена на забруднені атмосферного повітря й поетапного зниження. Вона вимагала більш детального розгляду впливу забруднення атмосферного повітря на здоров'я населення".
Договір з інститутом Марзеєва почав діяти з червня 2023 року. Для аналізу обрали 21 підприємство (джерел викидів I, II групи) та 93 підприємства III групи, які мають паливовикористовуюче обладнання, що працює на твердих видах палива, розповіла Суспільному науковиця.
Для дослідження було відібрано сім основних забруднюючих речовин.
Аріна Петросян зазначила, що в рамках розробки програми було проаналізовано 5 тисяч джерел викидів:
"Була зроблена сітка контрольна кожні 500 метрів. Ми бачимо, що в певному вузлі є перевищення показників для азоту діоксиду. Тепер наша задача — вирахувати, скільки повинно бути на "трубі", там де проживає населення. І почалися розрахунки... Тобто ми працювали з джерелами усіх викидів, які створюють концентрацію".
Представник інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва Олена Турос під час презентації для депутатів міської ради повідомила, що у разі впровадження запропонованої Програми, викиди забруднюючих речовин в атмосферу знизяться в кілька разів.
Історія розробки Програми поетапного зниження відходів у Запоріжжі
- 25 березня 2025 року Запорізька міська рада підписала з інститутом громадського здоров'я імені О. М. Марзеєва додаткову угоду щодо подовження строків виконання до 15 травня 2025 року
- 12 вересня 2024 року головуюча слухань, громадська активістка Валерія Морозова надала в управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради звіт з громадських слухань, який містить резолюцію щодо необхідних коректив у Програмі.
- 6 вересня 2024 року відбулися громадські слухання щодо Програми поетапного зниження відходів;
- 12 серпня екоактивісти Запоріжжя зареєстрували ініціативу про проведення громадських слухань щодо зменшення шкідливих викидів у атмосферному повітрі міста — її підписали 660 жителів обласного центру. Зокрема, ініціатори проведення слухань зазначили, що у Програмі поетапного зниження відходів не враховані викиди фенолу та формальдегіду.
- 18 липня 2024 року науковці інституту громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва представили проєкт Програми поетапного зниження відходів, який мають розглянути та затвердити на засіданні Запорізької міської ради.
- Наприкінці червня 2023 року Запорізька міська рада оголосила тендер на розробку Програми охорони довкілля щодо поетапного зниження викидів забруднюючих речовин суб'єктами господарювання. Вартість замовлення склала 1 703 358,00 гривень, а виконавцем став Інститут громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва Національної академії медичних наук України.
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube
