Рік і чотири місяці — саме стільки чекала жителька Запоріжжя Лідія Вольвач на визволення з полону власного сина Сергія. Увесь час жінка намарно писала йому листи зі сподіванням отримати бодай якусь відповідь. Не втрачаючи надію, Лідія виходила на акції підтримки військовополонених та зверталася до усіх можливих інстанцій, продовжуючи боротись за звільнення сина.
Довгі шістнадцять місяців очікування завершились 19 березня — того дня її сина Сергія, військового 54 окремої механізованої бригади (ОМБр) ЗСУ, та ще 174 українських бійців вдалось повернути з полону.
Власною історією жінка поділилась із кореспондентами Суспільного.
Сергій був мобілізований влітку 2022 року. Виконував бойові завдання у складі 54 окремої механізованої бригади на Луганському та Куп'янському напрямках. Син завжди був на зв’язку — дзвонив, писав, висилав фото, однак зв'язок обірвався 1 листопада 2023 року, розповіла Лідія Вольвач:
"Мені пізно ввечері прийшло голосове повідомлення: "Я уходжу на роботу, як буде зв’язок — я зателефоную". Вже було 7 листопада, зв’язку не було. В цей же день я написала комісару і мені прийшла відповідь: "На жаль, позиції захопила армія РФ, Сергій вважається зниклим безвісти", — згадувала Лідія.
Близько чотирьох місяців Сергій Вольвач вважався зниклим безвісти й лише у лютому 2024 року матір отримала офіційне підтвердження, що її син — у полоні. Представники Міжнародного комітету Червоного Хреста тоді не повідомляли, де саме росіяни утримують Сергія, проте дозволили писати листи:
"Листи я почала писати з лютого місяця. Кожного вівторка писала лист. Писала — як завжди, початок: "Де ти, як ти, як твоє здоров’я?" А потім — все те, що відбувалось: зацвіли дерева, поспіла черешня. Про родину, про роботу", — розповіла Лідія.
На жоден з тридцяти своїх листів Лідія не отримала відповіді, але продовжувала боротись за власного сина — щотижня виходила на акції підтримки військовополонених та зверталась до усіх відповідних інституцій. Її очікування завершилось 19 березня — Сергія та ще 174 українських військових вдалося обміняти.
"Задзвонив телефон о 4 годині, і я почула: "Слава Україні". І впізнала голос сина. Він сказав…. Ну, емоції, звісно, як сказати. Я і плакала, і кричала, це не передати. На роботі поперелякувала всіх. Він ще сказав: "Зі мною все добре", — тішилась матір.
Зараз Сергій проходить реабілітацію, адже у полон потрапив з уламковими пораненнями ноги й обличчя. Нині його стан здоров’я задовільний й Лідія вже чекає на омріяну зустріч з сином.
"Я думаю в суботу зустрінемось (29 березня — ред.). Запитала, що тобі привезти — тортик хочеться йому, шоколадний. Ну замовила тортик. Шоколадний", — сміється жінка.
Суспільне ЗапоріжжяРаніше Суспільне повідомляло, що під час обміну військовополоненими між Україною та Росією, що відбувся 19 березня вдалося повернути 24 військовослужбовців із Запорізької області.
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube
