19 березня 2025 року із російської неволі повернули уродженця Бердянська Запорізької області військовослужбовця 501-го батальйону 36 окремої бригади морської піхоти Андрія Орла. До полону він потрапив на початку квітня 2022 із заводу "Азовмаш" у Маріуполі. Три роки коханого чекала наречена Альона Скуйбіда. Жінка каже: за цей час отримала від чоловіка лише один лист, тож не знала, де саме та в яких умовах його утримували. Аби дізнатися бодай якусь інформацію, Альона зверталася до різних організацій, а також брала участь в акціях на підтримку військовополонених.
Як Альона зустрічала коханого, а також подробиці про його службу та полон – жінка розповіла Суспільному.
Андрій Орел долучився до лав ЗСУ у 2017 році. Коли почалася повномасштабна війна, проходив службу в Донецькій області, зокрема тримав оборону Маріуполя:
"Були вони й на околицях міста, і базувались на заводах Ілліча, "Азовмаш". А на початку квітня вони потрапили в полон..."
Про те, що коханий потрапив до полону, Альона дізналася від його колишнього побратима:
"6 квітня 2022 року мені пише побратим: "Привіт, а ти вже знаєш, ти бачила?" Я кажу: "Що саме?" Він мені скидає відео й каже: "Там Андрій, хлопці, з якими я служив”. І я дивлюсь ці відео... У мене такий ступор почався, була дитяча істерика неконтрольована, бо я не знала, що робити. Це було щось незрозуміле".
Альона одразу почала шукати інформацію про Андрія:
"У мене досі є блокнот, в якому я постійно оновлювала дані: дзвонила, вносила інформацію, яка злітала. Потрошку виходило десь дізнаватись щось. Три роки назад це було ще так: ти зателефонував, тебе записали в якусь таблицю. Зараз це вже оновлюється, є інформація. Зараз більш систематизовано, більш зручно стало".
Аби підтримати українських захисників у полоні, Альона з жінками військових створили громадську організацію, однак зрозуміли, що подібних ГО багато, тож краще з ними об'єднатися та діяти разом. Так виникла асоціація “Сила морської піхоти”:
"Звичайно, з дівчатами ми організовували акції. Були постійні зустрічі, поїздки – таке активне соціальне життя. До речі, у нас залишається ще понад 1000 морпіхів з Маріуполя в полоні. Це з тими, кого нещодавно обміняли, але це дуже величезна цифра", – каже Альона.
За три роки Альона отримала від коханого лише одного листа та декілька разів мала звістки від побратимів, які поверталися з неволі:
"Ті, хто виходили, вони надавали якісь свідчення про те, що були разом, що чули. І таким чином можна було зрозуміти приблизно, коли та де знаходилися хлопці. За моїми підрахунками, це було щонайменше чотири колонії".
18 березня в Андрія день народження, тож Альона мріяла відсвяткувати його з коханим вдома, а за тиждень до обміну відчувала, що мають бути добрі новини, та коли підтвердилася інформація, що її чоловік серед тих, кого повертають з полону, спочатку не повірила:
"У мене шок і був ступор. Я стільки разів собі в голові робила той план, що я буду робити. А тут сиджу і розумію, що в мене просто білий шум. І стан такий, що тебе теліпає, ходиш туди-сюди. Взяла себе в руки, розумію, що треба їхати. Єдине, що були сумніви, тому що багато чуєш таких історій, коли Росія хлопців довозила, а потім не віддавала. Їм же не можна довіряти до кінця".
Сумніви розсіялися, коли Альона по відеозв'язку побачила Андрія на території України:
"Тоді я вже точно зрозуміла, що це все реально, що він вдома, що це не сон, і що історія з полоном закінчилась".
Коханого Альона зустрічала з тортом:
"Я просто розуміла, що в нього вчора був день народження, що в сам день народження він вже їхав додому, і мені захотілося його зустріти, щоб він розумів, що його тут не просто чекали, що знають і пам'ятають про його день народження".
Альона та Андрій разом сім років. У 2019 році коханий їй освідчився, однак весілля так і не встигли зіграти. Нині Альона проживає у Миргороді та чекає, коли нарешті зможуть з коханим бути разом, адже нині йому надають усю необхідну медичну та психологічну допомогу.
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube
