Наталія та Євген Козьмик з Комишувахи, що у Запорізькій області, взяли під опіку 75 котів та 15 собак. На початку повномасштабного вторгнення подружжя хотіло виїхати, втім, побачивши десятки покинутих чотирилапих, так і не наважилося на переїзд. А згодом, хвостаті надихнули пару на створення казок для дітей.
Наталія розповідає, що вони з чоловіком завжди були не байдужі до тварин і допомагали безпритульним:
"Ми завжди любили тварин і в нас було добре ставлення до них. Завжди хвилювало питання безпритульних, покинутих, зраджених. Наша родина піклувалася про них. Звичайно ми не могли дивитися на те, як на вулиці багато гине тварин, зраджених людьми, покинутих або вже народжених на вулиці".
На початку повномасштабного вторгнення подружжя хотіло виїхати з Комишувахи, втім, не наважилося на переїзд заради покинутих тварин, згадує жінка:
"Коли були перші обстріли нашого селища, село стало порожнім. Ми теж планували виїхати, нас чекали, але зупинилися. Зупинилися, тому що дуже багато тварин і ми розуміли, що з ними станеться. Зупинилися заради них. Покинуті тварини, їхні очі розгублені...Годували, стерилізували, лікували".
Нині під опікою Наталі та Євгена 75 котів та 15 собак. Десятеро з них живуть у квартирі разом із родиною, інші перебувають на локаціях, де жінка підгодовує їх двічі на день. Каже, їжу їм купують власним коштом, інколи допомагають друзі, знайомі та благодійні фонди.
"Вранці вони сухий корм їдять, ввечері у нас обов’язково кашка. Всі чекають поки потраплять в родину. Тут є і собачки. Дві собаки господарські, яких ми домовлялися, що будемо годувати, а одна привезена із зони бойових дій, поранена. Ми її вилікували. Також шукає господаря".
Ще для 16 котів родина переобладнала сарай, розповідає Наталя.
"Коли ми назбирали перших нещасних, хворих, малих, старих, поранених тварин, ми не знали куди з ними подітися і вихід був тільки той, щоб їх сюди впустити. Вирішили привести його до ладу. Утеплили стіни пінопластом, розфарбували, щоб їм подобалося, зробили будки. Ось такий котобудинок".
Подружжя розповідає: всі чотирилапі потрапили до них зі своєю історією та надихнули на створення казок для дітей.
"Я працюю в дитсадку. І саме через казки вирішила достукатися до кожного маленького сердечка, бо дитина пізнає світ через казки та ігри. Все почалося з реальних історій. З історії нашої Лани. Це наша перша казка. Це була дуже змучена вже, дуже знесилена кішка. В неї була дуже поранена лапа, обдерта вся шкіра".
Через казки Наталія прагне донести до дітей, що тварина — це велика відповідальність.
"Ми в своїх казках намагаємося діткам пояснити, як гратися з кицькою, щоб вона не завдала болю і шкоди, бо це все ж таки хижак. Які іграшки повинні бути у кішки, в якому випадку киця може образитись і захищатися".
До творчого процесу долучаються й інші члени родини, розповідає Наталія:
"Все обговорюємо, в кого яка ідея виникла. В мене чоловік режисер, тому він навчив мене працювати в відеоредакторі, намагається удосконалювати мої вміння. Він озвучує деякі мої казки. Матуся допомагає, якщо в неї є ідеї. Діти мої, друзі допомагають озвучувати персонажів казок".
Чоловік Наталії — Євген ділиться, разом працюють над сценарієм та монтажем. Свої казки родина викладає на Youtube каналі.
"Зараз я генеральний продюсер моєї дружини. Начитую тексти. Також редагую, якщо вона не бачить".
Головна мета Наталії та її родини — знайти для підопічних новий дім. Інформацію про чотирилапих, які хочуть потрапити у родину, Наталія розміщує на власній сторінці у Facebook.
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube
