Військовослужбовець 110-ї бригади ТрО на позивний "Сідий" втратив ногу під час оборони Запорізької області у 2022 році. Протезування та реабілітація тривали майже рік. Згодом чоловіка списали зі служби і він повернувся до цивільної професії. Проте через рік знов пішов на фронт. Нині працює аеророзвідником.
Про те, як несе службу на протезі — чоловік розповів кореспондентам Суспільного.
Пілот мавікасерія квадрокоптерів з дистанційним керуванням для аерофотозйомки та відеозйомки на позивний "Сідий" розповідає, втратив ногу під час оборони позицій у серпні 2022-го. Тоді чоловік був піхотинцем в 110-й бригаді ТрО та воював на Запорізькому напрямку.
"Був поранений, прилетіло у ногу, у спину уламок і в голову. Роздробило гомілковостопний суглоб. Було два варіанти: поставити стопу на штир, ходити з паличкою і уникати навантажень або ампутація. Я вибрав другий варіант і не шкодую".

Чоловік розповідає: протезування й реабілітація тривали рік. А коли зміг знову самостійно ходити — вирішив повернутися у військо до побратимів. Але зробити це було нелегко.
"Мене списали безповоротно та мобілізувати не хотіли, я пішов на контракт. Не витримав, потягнуло назад. Відновився в плані поранення, мотивація є, треба працювати. Декілька місяців пробивався через військкомати, ВЛК, але пробився. Бригада і батальйон допомогли".

В жовтні 2024 року "Сідий" повернувся на фронт. Цього разу обрав для себе роботу оператора дрона. Зараз працює розвідником на мавіку та поступово вивчає FPVвид безпілотних літальних апаратів, керування якими здійснюється за допомогою FPV-пілотування. Чоловік каже, тут протез йому майже не заважає. Навіть, коли доводиться тікати від обстрілу, зокрема, як це було у Харківській області.

"Дві-три хвилини і приліт, і ФПВшки, і арта працювала, і скиди з мавіків. Ну коли вже "у двері постукали", вирішили йти, тому що дочекаємося — просто накриє. Ми вибігли і там система окопів була така, що я виліз і мені треба було перестрибнути через окоп півтора метри. Я не знав, що я можу так стрибати. Але на адреналіні вийшло".
Нині чоловік боронить Запорізький напрямок, каже, на позиціях може знаходитись до чотирьох днів, не знімаючи протез.

"Важко, але не неможливо. Було, що не згиналася нога, доводилося в БМП бойова машина піхотизнімати протез. Потім приїжджаю додому, на базу, привів усе до ладу, день відійшов і все по-новому. Ну а що робити? Ну, це легкий мінус".
Боєць зізнається, з побратимами часто жартують про протез, зокрема запасний називають змінним взуттям.

"Нещодавно отримав контузію і відновлювали вухо. Вивезли без нічого і хлопців попросив зібрати рюкзак. Вони питають "тобі змінне взуття везти?". А в мене є другий протез і щоб не перевзутися, я просто міняю протез. Там тапочок, а тут черевик. І вони кажуть: "Тобі взуття везти разом із протезом?", Кажу: "Ні, тільки тапочки".

Втім, головною підтримкою для чоловіка є 18-річна донька, яка нині живе за кордоном.
"Донька каже: "Я пишаюся, що в мене такий безбашений тато".
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube