Волонтери з Івано-Франківської області приїхали до бійців, котрі боронять Запорізький напрямок, з подарунками та колядками. Привезли військовим автомобілі, РЕБкомплекс заходів і засобів, спрямованих на використання електромагнітного спектра для досягнення переваги над противником у бойових умовах., дрони та домашні смаколики.
Керівниця волонтерської групи Надія Тарнавська каже: подібні виїзди роблять щонайменше раз на місяць. Та цього разу завітали по-особливому, з частинкою зимових свят та колядками.

"Ті автомобілі, які сьогодні є — це ті, що донатилися дітьми. Дітьми, які сьогодні ходять колядують, по нашому роблять вертепи, і донатять. Збираючи колосальні кошти, аби придбати хлопцям хоч щось. Є у нас і підприємці. Так само донатять, так само купляють, і долучаються".
Військовослужбовець на позивний "Смичок" каже: йому привезли не просто допомогу та смаколики, а частинку дому:

"Для мене це спогади. Я сам до війни ходив колядував. Це люди з рідного міста, приїжджають через всю Україну, нам допомагають. І автомобілями тими ж, транспортними засобами, і РЕБами, і дронами. Ну, харчі — це вже просто шматок дому. З ними проблем немає, слава богу. Але все одно приємно".

Зимові свята цього року "Смичок", разом з побратимами, змушений був провести на позиціях. Надія каже: приїхали виправити ситуацію і трохи створити бійцям святковий настрій.

Подібні поїздки Надія зі своєю командою намагається організовувати раз на 3-4 тижні. Інколи доводиться їхати майже на "нуль":
"Ми доїхали 2,5 км до Авдіївки. На той час ще можна було заїхати. Ну, і вперлися вже просто в блоки, де був напис “ведення бойових дій”. "Прильот" там, "прильот" тут, і щастя нам від бога, що на зустріч нам виїхали ще наші військові".

Іван Пізь — ще один учасник групи, долучився до волонтерства на початку повномасштабного вторгнення. Каже: одразу дав собі обіцянку, що буде підтримувати захисників до останнього. Втім, зізнається, на четвертий рік війни вже з’являються місця, куди повернутися — не може.

"Ми завжди зустрічалися з нашим другом на позивний "Хамза" у Слов’янську, десь в одному місці. Після його загибелі ми більше туди не приїжджаємо. Просто…якось дуже болить. Багато хлопців загинуло, і багато хлопців зараз з нами тут. Як мінімум — подумки. Допомагають нам, оберігають нас. Це наші янголи".

Далі Надія з командою рушить на схід, на Донеччину та Харківщину, а звідти — на Сумщину. Каже: в кожне місце, куди приїжджають, хочуть доставити як можна більше тепла.

"Хочеться чогось особливого. Для наших особливих. Їм не треба цього всього, умовно. Їм треба десь поговорити, поспілкуватися, обійняти. І ті шість машин, які сьогодні приїхали, бодай трішечки підсилить те, що ми маємо робити кожен".
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube