Денис Огаренко із Запоріжжя 30 років працює провідником пасажирського потягу. За цей час стикався з різними викликами. Та найважчим, каже, була робота на евакуаційному потязі. З прифронтових територій доводилося вивозити людей в переповнених вагонах та працювати під обстрілами.
Про роботу провідника під час повномасштабної війни — Денис Огаренко розповів кореспондентам Суспільного.
Денис Огаренко 30 років працює провідником. Каже, що робочий день розпочинається за дві години до початку рейса. Спочатку він оглядає вагон та кожне купе. Головне в роботі – вміти розв’язувати конфлікти та знаходити підхід до людей Тож треба бути трохи психологом, зізнається чоловік:
"До війни люди якось їздили відпочивали, гуляли. А от з початком війни, звичайно, люди змінилися, почали виїжджати, нервують, конфліктують, але намагаємося їм допомогти чим можемо ".

На роботі чоловік зустрів своє кохання — майбутню дружину Любов разом з нею працювали на евакуаційному потязі:
"З дружиною ми познайомились вже дуже давно, ще у 1995 році. Одружилися і працюємо також разом. Є у нас донька".

На початку повномасштабної війни, коли люди масово виїжджали, через постійні рейси Денис вдома майже не був:
"На кожній зупинці до нас підсаджували людей. Забивали до 200-250 в кожному вагоні. У плацкартному було більше. На нижніх полицях по 6-8 людей. На верхніх — 3-4. По проходах, де були відкидні сидіння, там люди сиділи. Там, де не було, люди стояли. Коли вже ноги тремтіли, то вони вже просто сідали на підлогу".

Охочих виїхати тоді було чимало, тож аби якомога більше людей могли врятуватися від війни, провідники віддавали пасажирам свої купе, каже Денис:
"Усі свої купе ми віддавали дітям. У мене їхала жіночка з трьома дітьми, одна дитина – немовля. Я своє купе віддав. Куди ж діватися".

Працювати доводиться і під обстрілами, каже Денис:
"Ми 23 лютого виїхали у свій графікований рейс, поїхали нашим поїздом Запоріжжя-Київ. Зранку він прибував у Київ, і о 6 ранку ми вперше почули вибух. Ми повинні були 26 повертатися, але потрапили під обстріл. Опора впала на колії та перегородила рух. Тому ми не виїхали. Чекали поки колійники відремонтують все".
Під обстріл потрапив й в рідному Запоріжжі цьогоріч 7 листопада:
"Ми приїхали, стояли на пероні, коли по Запоріжжю прилетіли КАБи. Це було поряд з вокзалом. Ми це почули і навіть відчули на собі. Тому що був такий гучний вибух, що гойднуло вагони".

Денис Огаренко зізнається: попри всі складнощі й ризики, свою роботу любить.
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube