Три якорі та два абордажні гаки: нові знахідки обмілілого Дніпра у Запоріжжі

На дні обмілілого внаслідок підриву Каховської ГЕС Дніпра у Запоріжжі знайшли три якорі та два абордажні гаки. Нині старовинні артефакти досліджуються вченими з Національного заповідника "Хортиця".

Про унікальність знахідок дізнавались кореспонденти Суспільного.

Один із трьох нововідкритих якорів знайшов на острові Хортиця Владислав Калюжний, житель Запорізького району — побачив його, коли прогулювався на природі:

"Час від часу прогулюючись по острову Хортиця, інколи треба відволіктися від того, що відбувається в нашій країні. Так сталося, що в мене завжди була мрія, щоб щось таке знайти. І, дивлюся, у Дніпрі рівень падав, дуже сильно, і з'явилося таке півколо. Кільце, воно було зверху. Метрів 70 від берега. На той момент, коли заходив у воду, було холодно, але бажання трошки перемогло".

"Саме таких якорів у нас в колекції точно немає": які нові знахідки з обмілілого Дніпра у Запоріжжі

Владислав Калюжний поряд з якорем, який знайшов у обмілілому Дніпрі. Суспільне Запоріжжя

Якір, який знайшов Владислав Калюжний, – найбільший, розташований справа. Суспільне Запоріжжя

Як з'ясувалося, знайденому якорю (найбільшому з нововідкритих) близько 300 років, пояснив реставратор Національного заповідника "Хортиця" Андрій Денисенко:

"Це часів російсько-турецької війни 1735-1739 років. Цей найбільший із кільцем. У нас з кільцем в колекції таких якорів буквально там дві-три штуки. Він швидше за все місцевого виробництва, досить якісно виготовлений. Це могла бути і Бригантина, але можливо, і інші галерного типу плавзасоби, але трохи більші за козацький човен рази у два".

Андрій Денисенко, реставратор Національного заповідника "Хортиця". Суспільне Запоріжжя

Інший якір на узбережжі обмілілого Дніпра знайшов запорізький біолог та мандрівник Валерій Кємєнов — побачив над водою "лапки" артефакту:

"Часто гуляю понад берегом, бо зараз при найнижчому рівні води відкриваються фантастичні ландшафти. Те, що було колись давно, ще до побудови Каховської ГЕС, яка зараз підірвана і вода відійшла. Це була випадковість, це пощастило. Був дуже низький рівень води і я побачив оці лапи якоря, які стирчать трошки над водою. Буквально наступного дня, те місце затопило. Я роздягнувся, зайшов у воду, витяг на берег, почистив. Зрозумів, що це цікава знахідка".

Валерій Кємєнов, запоріжець, який знайшов якір у Дніпрі. Суспільне Запоріжжя

Цей якір вчені датували орієнтовно XVII століттям, а використовувати його могли козаки:

"Можливо він і давніший. Але таких мініатюрних, такої конструкції у нас в колекції якорів немає. Тому він викликає досить велику цінність та зацікавленість для нас. У козаків досить широка була палітра плавзасобів, і були судна дещо менші за габаритами. Бо для шлюпки він великий, а для 20-метрового човна він замалий. Було близько 10, можливо 15 метрів завдовжки плавзасіб", — пояснив реставратор Андрій Денисенко.

Якір, який знайшов Валерій Кємєнов, – крайній зліва. Суспільне Запоріжжя

В обмілілому Дніпрі дослідникам вдалося знайти ще один якір та два абордажні гаки — таких у колекції Національного заповідника "Хортиця", за словами Андрія Денисенка, ще немає:

"Є схожі більш-менш, але от саме таких якорів у нас в колекції точно немає. Тут представлені ще дві абордажні кішки. Тобто ми бачимо, що це якір, він, по-перше, має три лапки, бо чотири лапи не було сенсу мати для закидування. Та кішка така сама, але вона ще певні питання викликає. Це 100% абордажна, скажімо так, козацька кішка, якими вони користувалися під час своїх атак".

Абордажний гак, ймовірно, козацька кішка. Суспільне Запоріжжя

Нині реставратори намагаються відновити та законсервувати знахідки, аби зберегти їхній стан:

"Стан знахідок різний. Ми бачимо, що одному якорі поверхневий шар металу ми втратили, а для реставраторів це не дуже добре. Коли ми чистимо метал, ми до цього не доходимо. Тут частково є облущення на лапі, але частково є ще рідна поверхня. Цей якір він зберігся повністю з рідною поверхнею, будемо сподіватися, не відлущиться під час реставрації. Наше завдання її зберегти. Бо фактично це вже не метал, а продукт корозії металу, але він зберігає клейма, інформацію", — зазначив Андрій Денисенко.