Директор центру дитячої та юнацької творчості Олег Балабан керував закладом у Бердянську Запорізької області. Перед початком повномасштабної війни в ньому займалося близько двох тисяч дітей на рік. Втім, коли місто захопили окупанти, центр перетворили на гуманітарний хаб для допомоги місцевим. Але через тиск росіян, чоловіку довелося виїхати до Запоріжжя. Нині в обласному центрі Олег поновив роботу гуртків для дітей.
Олег Балабан розповідає: заклад працював у Бердянську майже 100 років та був центром культурного, освітнього і мистецького життя бердянців:
"Ми працювали за багатьма напрямками позашкільної освіти. Наші хореографічні, музичні, театральні, вокальні колективи мали почесні звання. Гран-прі на всеукраїнському і міжнародному рівні. Було близько 50 гуртків".
Після повномасштабного вторгнення центр перетворився на хаб, який забезпечував життєдіяльність міста, каже чоловік:
"Надавалася гуманітарна допомога і бердянцям, і маріупольцям, і всім, хто приїжджав у наше місто. Місяць ми змогли пропрацювати, потім російські військові, озброєні, цю діяльність нашу таку гуманітарну припинили повністю".
Паралельно з гуманітарною роботою, хоч і дистанційно, але діяли гуртки. Та в такому форматі центр пропрацював лише два місяці. Олег згадує: на співробітників почали тиснути окупанти, а його схиляли до співпраці:
"6 квітня 2022 року вони прийшли в наш заклад. Зібрали всіх людей, проводили перевірки телефонів, вели перемовини з людьми, майже допити. Я перебував в полоні більше тижня. Фізичних тортур до мене, слава богу, не було. Мені пропонували залишитися працювати у Бердянську на своїй посаді. Але це не відображає моєї позиції, тому я виїхав з міста".
Виїхавши Олег почав відновлювати роботу центру. Зізнається: не міг покинути юних бердянців. Частина вихованців, яка перебуває у Запоріжжі, нині заняття відвідує офлайн, а ті, хто за кордоном, чи в окупації — долучаються дистанційно:
"Основна наша категорія — це діти Бердянської територіальної громади. Для них це має дуже велике значення. Вони у нас залишаються займатися. Вони вже дорослі. Наприклад по 15-16 років, а вони все одно залишаються в гуртках, по третьому колу. Для того, щоб тільки залишитися, якийсь зв’язок мати з рідним містом".
У такому форматі центр працює у Запоріжжі вже майже два з половиною роки. Будівля закладу у Бердянську нині захоплена окупантами, розповідає Олег Балабан:
"В ньому впроваджується діяльність. Статутно, так само. Вони не змінили ні назву, нічого. Навіть логотип наш залишили. Центр працює з 1935 року. Вони нічого не внесли, нічого не вклали. Але все, що було — вони ось так от захопили, наче й не було нічого до того".
Та попри це, зізнається директор, колектив центру та його вихованці мріють повернутися до рідного Бердянська:
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube
