Постійно бути в жалобі та плакати, не фарбуватися та не усміхатися – такі правила нав'язує суспільство вдовам загиблих бійців, кажуть Ірина Рибка та Людмила Зелінка — дружини військовослужбовців, котрі торік 20 липня втратили чоловіків внаслідок російського масованого обстрілу однієї з позицій на Запорізькому напрямку. Жінки не були знайомі раніше, але особисте горе їх зблизило. Нині вони стали подругами та допомагають одна одній жити наново, долаючи стереотипи.
Про будні жінок, яку підтримку вони хотіли б отримати, та як з ними говорити, аби не поранити словом, – читайте у матеріалі Суспільного.
Такі та подібна фрази нерідко чують дружини загиблих захисників, зокрема й Ірина та Людмила. Жінки кажуть, що на 10-й рік війни суспільство так і не навчилося співчувати та підтримувати.
"Заходиш у транспорт, показуєш посвідчення, а водій каже: “Ну і що? А я тут до чого? А мою родину, хто годуватиме?" Образливо навіть не це, а що сидить повна маршрутка людей і більша частина з них опускає голови, ніхто тебе не підтримає, а деякі ще скажуть: “Тобі влом заплатити 12 гривень?”. Ніхто не скаже водієві, що він не правий, що у неї є документ, який надає право на безоплатний проїзд. Людям легше промовчати або відвернутися", – розповідає Ірина Рибка.
Після загибелі чоловіка Ірина доволі часто стикається із зухвалістю, байдужістю та токсичним ставленням не тільки сторонніх людей, а й знайомих та колег:
"Кажуть: ”А тобі вже виплатили гроші. А скільки грошей дали? У тебе тепер є гроші, а в нас немає таких грошей”. Коли тобі на роботі говорять: “Ти дуже проблемна, бо тобі завжди потрібно кудись. Тобі треба у військкомат, у ЦНАП, ще кудись". Мені так казали, і мені доведося звільнитися з роботи".
Відчуває нерозуміння людей і Людмила Зелінка. Жінка каже, що інколи їй дорікають навіть за усмішку, не розуміючи, який біль за нею приховується.
Крім зауважень, люди із заздрістю дають поради, на що витратити гроші, які виплачує держава родинам загиблих, каже Людмила:
"Перше, що вони кажуть: “Ну що, на квартиру вистачить?” Люди не розуміють: коли приходить сповіщення, що ці гроші прийшли, тебе просто розриває від болю, бо це вже все і нічого не повернеш. Люди цього не розуміють, у них все вимірюється грошима, а що за цими грошима стоять життя дітей, батьків, дружин, сімей, люди цього не розуміють".
Свій біль Людмила та Ірина намагаються приховувати, аби уникнути недоречної підтримки, яка ранить більше, ніж мовчання:
"Я вважаю, що краще просто пройти мимо, бо фраза “Тримайся” – це просто безглузда фраза. За що триматися, коли було майбутнє стабільне життя, а зараз воно рухнуло? Немає за що триматися",– каже Людмила.
Той, хто втратив найближчу людину, відчуває біль, зарадити якому неможливо, тож насамперед краще вислухати переживання, зауважує Ірина:
"Коли люди говорять: “Я тебе розумію”... Та не можете ви мене зрозуміти, якщо не пройшли мій шлях. Краще коли людина просто поговорить з тобою. Коли ти виговорюєшся, дуже легше стає".
Як підтримувати родичів загиблих військових: поради психолога
За словами психологині Вікторії Геращенко, частина українського суспільства дійсно немає культури співчуття, бо не знає, як це робити:
"Суспільство не готове до підтримки, бо ми не були залучені до цього, тому постійно необхідно нагадувати на всіх рівнях, як себе поводити з родинами загиблих".
Підтримувати необхідно толерантно. Інколи навіть слова, сказані з найкращими намірами, можуть завдати зайвий біль чи ще його поглибити, каже Вікторія Геращенко:
"Перше, що треба сказати, що мені дуже сумно, що з тобою таке трапилося. Суспільство, коли воно звикло до якоїсь біди, починає трошки знецінювати факт того, що сталося. І це знецінення може бути в різних проявах. Наприклад, “Навіщо ти його туди послала? Ти ж розуміла, що таке може статися? Знецінення дії, що він пішов захищати, дуже важко переживається родинами. Це знецінення дуже сильно ранить людей".
Історія кожного – індивідуальна. Якщо ви не знаєте, що сказати, краще промовчати. Втім огорнути турботою, вислухати переживання та просто бути поруч у важку хвилину – найкраща підтримка, каже Вікторія Геращенко:
"Людям, щоб спілкуватися з категорією загиблих, треба бути людяними та прислухатися, чого вони хочуть, та більше проявити підтримки".
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube
