Бійці 15 бригади оперативного призначення Національної гвардії України (НГУ) "Кара-Даг" боронять Запорізький напрямок. Час від часу воїни приїздять на полігон, аби відточити вміння вести бій. Під звуки стрільби та вибухи, серед диму нацгвардійці проводять бойові тренування, які наближені до реальних умов.
Як проходять бойові тренування для нацгвардійців — дізнавались кореспонденти Суспільного.
Серед тих, хто долучився до тренування — бойовий медик Михайло. Чоловік зі Слов'янська, на власні очі бачив жахи російсько-української війни у 2014 році:
"Для мене став переломним періодом, коли було влучення у Драмтеатр у Маріуполі. Тоді я зрозумів, що все. Дома сидіти немає змоги. Треба йти захищати країну. Коли долучився до лав Нацгвардії, мене поставили на посаду стрілець-санітар. Після відправили на підготовку бойового медика. Я такий же самий стрілець, як і всі інші. Але коли в мене є 300-ті, я займаюсь наданням першої допомоги пораненим".
Михайло брав участь у боях поблизу Роботиного та Вербового, втім все одно долучився до бойового тренування, аби відточити навички стрільби з укриття:
"Це важка робота, я вам так скажу. Знання рятують життя. Заняття — це основа твого виживання. Наскільки ти вмотивовано будеш робити тут, настільки тобі це знадобитися там. Якщо ти будеш робити для галочки, то там робити для галочки вже не вийде. Там галочка не працює, там вже ти та твій побратим".
Навчає як нових військових, так і тих, хто вже має бойовий досвід, інструктор на псевдо Юзя. Чоловік брав участь у контрнаступі на Запорізькому напрямку, а в лавах армії з 18 років, тож має, що передати тим, хто проходить тренування. Юзя переконаний, що такі навчання мають бути постійними:
"Щоб боєць був справді досвідченим, на полігони потрібно приїздити щодня. Мінімум хоча б на одного бійця приділяти години дві. Але в нас немає стільки часу. Тому що хлопці сьогодні на полігоні, завтра — на нульових позиціях"
Юзя працює інструктором з бойової підготовки пів року. До цього — був командиром штурмової групи, звільняв Роботине Запорізької області:
"На полігоні ми зараз намагаємося робити все повільно, але правильно і щоб воно було прицільно.Тут є хлопці, які тут рік-два в бригаді, а є, які тут місяць-два. Але є хлопці, які приходять, в них горять очі й вони за місяць-два зроблять великі результати. Головне бажання та мотивація. Під час бою ти ні про що таке не думаєш, в тебе є ти, є ворог, є хлопці за яких ти відповідаєш, все".
Окрім безпосереднього штурму російських окопів, на тренуванні вчать ведення вогню, оборонного бою та відбиття атаки окупантів. Усе це проходять в умовах, максимально наближених до реальних — з використанням бойових патронів та гранат, розповів нацгвардієць на псевдо Гарпунер:
"Це навчання штурму, захід у ворожі окопи, праця, зачистка і так далі. Все стандартно: група ділиться на двійки, працюють у зв'язці, двійки можуть тусуватися, тому відпрацьовується взаємодія, щоб кожний міг замінити кожного. В нас результати повинні бути завжди максимально наближені до ідеалу, але ідеалу не існує, як то кажуть, тому працюємо постійно".
Після такого відточення бойових навичок настає втома, втім тренування додає впевненості, переконаний боєць на псевдо Рапан. Півтора року тому чоловік долучився до лав бригади "Кара-Даг" як стрілець, а пізніше вивчився на медика:
"На навчанні даються певні основи. На фронті, зрозуміло, ситуація вона завжди різна. Фізично воно, звісно, тяжко. Якщо працювати дійсно на результат, воно тяжко. Навіть на полігоні воно дуже сильно виснажує, але просто є розуміння, що краще тут попотіти трохи, а потім, коли будуть вже справжні штурмові дії, ти себе будеш відчувати більш впевнено".
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
