Сьогодні, 23 липня, в Богатирівці Запорізької області попрощалися із парамедиком 110-ї бригади ЗСУ Андрієм Авотинем. Чоловік став на захист країни на початку повномасштабної війни. Спершу воював на Запорізькому напрямку, потім — Харківському. 14 липня Андрій дістав важке поранення, а за два дні помер у лікарні.
Спогадами про військового із Суспільним поділились його дружина та друзі.
Андрій Авотинь став до лав Збройних сил України на початку повномасштабної війни. Для цього повернувся з Польщі, де був на заробітках, розповідає його дружина Марина.
"Андрій був глибоко патріотичною людиною. Він вважав, що країну треба захищати, що це наш дім, що тут жили його предки, що він має ставати на захист, а не стояти осторонь, що він не має права переховуватися за кордоном".
Спочатку Андрій служив у Запоріжжі, а потім добровільно пішов на “нуль”, каже Марина:
"Сам написав на перехід і пішов на “нуль”. Він дуже сильно хотів бути корисним для своїх хлопців, підрозділу. Щоб більше користі приносити підрозділу, закінчив декілька курсів парамедиків. І вбачав своє призначення в тому, щоб на позиціях рятувати хлопцям життя".
Торік 19 лютого чоловік одружився з Мариною. Вона каже, що у щасливому шлюбі подружжя прожило понад рік. А 14 липня під Ку́п'янськом Андрій дістав важке поранення, розповідає дружина:
"Уранці чекала на смс, він мав виходити з позиції, мав мені відписатися. Я прокинулася, а смс не було, зате додався в друзі його колишній командир, який одразу зателефонував. Я зрозуміла, що щось сталося. Він зателефонував і сказав, що Андрій "300" і вкрай важкий. У його автівку, в якій він їхав з водієм потрапив дрон. Андрій, попри поранення, відірвані ноги, пальці, знайшов в собі сили взяти рацію та викликати допомогу".
Побратим загиблого Іван Бабиченко розповідає, що Андрія встигли витягти до інших "прильотів":
"Його хлопці відтягли швидесенько від автівки, а потім були ще два "прильоти" по автівці".
Дві доби лікарі боролися за життя Андрія, проте врятувати його не вдалося, розповідає Марина:
"У неділю лікарі казали, що він досить стабільний, давали ще якісь оптимістичні прогнози. Він був у медикаментозному сні. У нього було відірвано ноги, пальці на одній руці, поранення в голову. А наступного дня, в понеділок, мені вже лікарі почали казати. як є".
Михайло Аніщенко, друг Андрія каже, що чоловік завжди був доброзичливим та щирим:
“Ми раділи, що він знайшов Марину, що нарешті в нього склалися стосунки. Що знайшов собі родину. Такого друга ми вже більше не знайдемо. На жаль, так трагічно все обірвалося.
Підписуйтесь на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
