"Люди звикли, хоча до такого не можна звикнути". Інтерв'ю з начальницею Степногірської селищної військової адміністрації

"Люди звикли, хоча до такого не можна звикнути". Інтерв'ю з начальницею Степногірської селищної військової адміністрації

Ірина Кондратюк, начальниця Степногірської селищної військової адміністрації
Ірина Кондратюк, начальниця Степногірської селищної військової адміністрації. Фото: Суспільне Запоріжжя

З початку повномасштабного вторгнення Степногірськ Василівського району Запорізької області постійно обстрілюється російськими військами, які знаходяться вже за чотири кілометри від міста. З дев'яти населених пунктів громади п'ять — було в тимчасовій окупації. Нині чотири — підконтрольні Україні, а один — залишається в тимчасовій окупації.

Про нинішнє життя громади — розповіла Українському радіо Запоріжжя начальниця Степногірської селищної військової адміністрації Ірина Кондратюк.

"Люди звикли, хоча до такого не можна звикнути". Інтерв'ю з начальницею Степногірської селищної військової адміністрації
Ірина Кондратюк, начальниця Степногірської селищної військової адміністрації. Фото: Суспільне Запоріжжя

Чи почастішали обстріли за останній місяць?

Так, обстріли почастішали і в деокупованих наших населених пунктах. Потерпають і домівки цивільних і інфраструктура. КАБами нас почали обстрілювати, якщо раніше була артилерія, гради, то зараз КАБи. Мешканців поменшало. Десь третина зараз, по всій громаді. В Степногірську теж поменшало, було п'ять тисяч до війни, зараз десь третина.

Скільки вже зруйновано або пошкоджено загалом будівель у селищі?

У нас пошкоджена кожна будівля. Так, у нас 22 багатоповерхових будинків, пошкодженні всі. Приватний сектор десь на 50 відсотків пошкоджено. Також два дитячих садка та школа зазнали руйнувань.

"Люди звикли, хоча до такого не можна звикнути". Інтерв'ю з начальницею Степногірської селищної військової адміністрації
Степногірськ, Запорізька область, 11.10.2023. Фото: Суспільне Запоріжжя

Чи почали через обстріли частіше виїжджати люди зі Степногірська?

На жаль, залишаються люди. У нас була примусова евакуація дітей. В Степногірську наразі немає сімей з дітьми. Але ще залишаються в інших населених пунктах. Люди звикли, хоча до такого і не можна звикнути. І зараз виїжджають, але не так активно, як раніше.

"Люди звикли, хоча до такого не можна звикнути". Інтерв'ю з начальницею Степногірської селищної військової адміністрації
Зруйнований дитячий садочок у Степногірську. Суспільне Запоріжжя

Чи пропонували громаді повністю евакуюватися і переїхати до Запоріжжя?

Пропонують кожного дня. Але люди не виїжджають. От буквально минулого тижня в нас виїхало п’ятеро людей. Це дуже мало. Люди деякі самі вже повиїжджали, деякі ще залишились, кажуть, що нікуди виїжджати. Хоча ми пропонуємо гуртожитки, але є дім.

"Люди звикли, хоча до такого не можна звикнути". Інтерв'ю з начальницею Степногірської селищної військової адміністрації
Евакуація зі Степногірська,19 квітня 2023 року. Суспільне Запоріжжя

А чи повертаються?

Повертаються, є такі випадки. Закінчуються кошти, то ще якісь причини.

Яка ситуація з водою, опаленням та світлом в Степногірську?

В Степногірську централізованого опалення немає з 2004 року. У нас все на електриці, і часто обстрілюються лінії електропередач. Завдяки нашим комунальникам, ми маємо електроенергію. Приватний сектор опалюється твердим паливом. Вода відсутня з перших днів війни. Свердловини були на окупованій території, але зараз їх знищили. Вода підвозиться.

"Люди звикли, хоча до такого не можна звикнути". Інтерв'ю з начальницею Степногірської селищної військової адміністрації
Степногірськ, квітень 2023. Фото: Суспільне Запоріжжя

Яка ситуація з медициною у громаді?

Амбулаторія сімейної медицини працює в двох населених пунктах великих, це Степногірськ та Приморське. За інсуліном, наприклад, виїжджають до Запоріжжя, інші ліки, які не рецептурні, нам допомагають волонтери. Люди мають можливість підійти туди і взяти безоплатно ліки.

З вирішенням яких питань ще допомагають жителям громади волонтери?

Волонтери нам дуже допомагають. В основному будівельними матеріалами, тому що дуже багато руйнувань. У нас є декілька сіл, де зруйновані всі будинки. Там відновлення поки що немає. Є можливість видавати матеріали, накрити там кришу чи закрити вікна, щоб хоч якось зберегти домівки в тих селах де ще живуть люди.

"Люди звикли, хоча до такого не можна звикнути". Інтерв'ю з начальницею Степногірської селищної військової адміністрації
Степногірськ, Запорізька область, липень 2023. Фото: Суспільне Запоріжжя

А що ще працює в Степногірську та в громаді загалом? Чи є робота в людей?

Роботи немає. Деякі люди виїжджають у Запоріжжя, а повертаються ввечері. В нас поля не обробляються зараз, тому що вони всі знаходяться під обстрілами. Неможливо навіть фермерам працювати.

То як в таких умовах люди виживають під обстрілами?

Ну, виживають. Завдяки волонтерам у нас є продовольча допомога. Завозять нам продукти, ми людей підтримуємо. Пункти незламності у нас працюють.

"Люди звикли, хоча до такого не можна звикнути". Інтерв'ю з начальницею Степногірської селищної військової адміністрації
Степногірськ. Суспільне Запоріжжя

Пункти незламності є у кожному селі?

В основному вони в Степногірську і в Приморському. Там приватний сектор там є підвали свої, а в Степногірську у нас багатоповерхові будинки. У нас же в степу маленьке містечко, колись тут будували шахту і побудували багатоповерхівки, то пункти тут є у підвалах багатоповерхівок.

"Люди звикли, хоча до такого не можна звикнути". Інтерв'ю з начальницею Степногірської селищної військової адміністрації
Степногірськ. Фото: Суспільне Запоріжжя

Люди живуть в цих підвалах чи все ж таки намагаються повертатися до своїх квартир?

Трошки безпечно себе ведуть, на жаль. Нас обстрілюють такими снарядами, що не можна сказати от зараз будуть обстріли, всі ховайтесь. У нас стріляють без попередження, і між вистрілом і прильотом лічені секунди. В одному пункті незламності мешкали люди, але вони вже виїхали.

Якщо безпекова ситуація буде цьому сприяти і люди почнуть повертатися, чи є перші кроки, які буде робити місцева влада у вашому селищі?

Ми вже заключили меморандум, ми працюємо над цим і будемо працювати. Нам дійсно потрібна допомога, зі свого бюджетну ми, звісно, не зробимо.

"Обов’язково, будемо відновлювати й буде ще краще тут, ніж було".
Ірина Кондратюк

Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber

На початок