"Ну, не можу я покинути ні котів, ні собак": історія подружжя із Залізничного, яке прихистило 40 покинутих тварин

"Ну, не можу я покинути ні котів, ні собак": історія подружжя із Залізничного, яке прихистило 40 покинутих тварин

Наталія та Микола Павліни — подружжя з прифронтового селища Залізничне, Запорізької області, що знаходиться за шість кілометрів від тимчасово окупованої території. Вони прихистили в себе 40 покинутих тварин. Як живе родина Павліних дізнавалося Суспільне.

За словами Наталії попри майже постійні обстріли покидати рідний дім не планують. Хоча і діти і батьки наполягають:

Фото: Суспільне Запоріжжя
"Ну, не можу я покинути ні котів, ні собак. Батьки плачуть, кажуть: “Проміняли нас на собак?”. Кажу: “Все буде добре. З Божою помічу виживемо”.
Наталія Павлін

Жінка каже: у селищі не залишилося жодної вцілілої будівлі, адже обстріли майже не припиняються, особливо вночі:

"Жахливо. Особливо вночі. Ми опів на п’яту вечора вже закриваємо вікна, і я нікуди не виходжу. Унітаз у нас в хаті, все в нас у хаті, я нікуди. Просто я вже два роки зірочок не бачила".
Історія подружжя Павлін із Залізничного Запорізької області
Наслідки російських обстрілів Залізничного, лютий 2024 рік. Фото: Суспільне Запоріжжя

Електропостачання та газу у Залізничному немає, воду набирають зі скважин. Втім, до таких умов вже пристосувались, розповів Микола Павлін:

"Два акумулятори стоять, сонячна панель здорова стоїть, сусід віддав. І світло є, і телефони заряджаємо...Вікна затуляємо на ніч, щоб не видно було. Богу молимось... Такі прильоти були, що звісно жах. Але дітям нічого не кажемо, в нас же все добре".
"Селище-привид": Історія подружжя із Залізничного Запорізької області
Подружжя Наталії та Миколи Павліних. Фото: Суспільне Запоріжжя

У хаті та на подвір'ї разом з подружжям мешкає 40 котів та собак:

"Всі ж поїхали, потікали розумієте. А вони ж всі залишились, і всі до нас прийшли. Хто не йде, всіх гукаю. На двір не можу вигнати, бо одному хвіст відрубало. Той без хвоста, той без вуха, той без лапи", — розповідає Наталія.

За час повномасштабної війни, каже Наталя змінився не лише побут, а й психологічний стан. Так, втратила інтерес до матеріальних цінностей, зізнається Наталія.

Фото: Суспільне Запоріжжя
Кажу невістці: “Донечко, батарейки треба”. Ага, купили батарейки. Калоші треба, тут калоші перша "обувачка". Вона дивиться на мене: “Ма, ну давайте, це, оце”. “Не треба, воно не потрібно”. Потрібен мир, потрібен мир. Щоб була сім’я вдома!
Наталія Павлін

"Селище-привид": Історія подружжя із Залізничного Запорізької області
Будинок, де мешкає подружжя Павліних. Фото: Суспільне Запоріжжя

Подружжя розповідає, що більшість жителів селища виїхали через постійні обстріли армії РФ.

"В нас селище було дуже красиве, дуже гарне, а зараз селище-привид"
подружжя Павліних

"Миколина мама там жила, прилетіло в кухню. Я прати там мала, голова заболіла. Я пішла в хату, а воно туди “ляпнуло”. Якби там була, там би і залишилась",— розповідає Наталія.
"Селище-привид": Історія подружжя із Залізничного Запорізької області
Дім Павліних, селище Залізничне. Фото: Суспільне Запоріжжя

Однак, попри усі негаразди, не втрачають віру у перемогу України:

"Будемо чекати перемоги. Хочемо надіятися на краще, що наші хлопці вистоять, що все буде добре", – піднесено говорить Наталія Павлін.

Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber

На початок