У Вільнянську Запорізької області попрощалися із військовослужбовцями Віктором Дикушою та Віталієм Адровим. Чоловіки загинули 29 та 30 грудня під час виконання бойових завдань на Донеччині.
Олександра Тернова була першою вчителькою Віктора Дикуша. Каже: він був допитливим, товариським та мав багато друзів.
"Він народився в Гуляйпільському районі, там мама його жила. Мама з татом привели за руку в перший клас до Веселогаївської ЗОШ. Хороший хлопчик, завжди усміхнений. Дуже шкода зараз прощатися із ним, таким молодим. Він завжди після закінчення школи приходив у школу і цікавився".
Віктор Дикуша до повномасштабної війни працював за кордоном, розповідає його родич Юрій Гурєєв. Торік, як повернувся в Україну, він пішов на фронт. Воював на Донецькому та Запорізькому напрямках.
"Приїхав вже коли були під Гуляйполем, вже приїхав і пішов служити, а тоді за ним і мама. Хороший хлопець, хороший батько. Штурмовик, він був і під Бахмутом і під Авдіївкою. Багато, де був".
Раніше Суспільне повідомляло, що військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Віктор Дикуша загинув 30 грудня під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку, поблизу Кліщіївки. У нього залишилася дружина Катерина та дворічна донька Ліза.
Провели в останню путь у Вільнянську в цей день і військовослужбовця Віталія Адрова. Чоловік загинув 29 грудня виконуючи бойове завдання поблизу села Водяне Донецької області.
Віталій Адров народився і виріс у Вільнянську. У 2004 році закінчив військовий ліцей “Захисник”. Після навчався на менеджменті у Європейському університеті. Свою кар'єру розпочав на Машинобудівному заводі, а з 2009 року працював на ПАТ “Мотор Січ”.
"З 13 вересня 2023-ого року був військовим ЗСУ, а саме солдат 2 стрілецького батальйону 53 окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха", – говорить голова Вільнянської міськради Наталія Мусієнко.
10 грудня 2023 року солдат Віталій Адров був нагороджений медаллю "За хоробрість в бою".
Він був доброю та відповідальною людиною – так згадує про Віталія подруга родини загиблого бійця Тетяна Чуприна.
"Віталій виріс на наших очах. Кидався на допомогу всім, всіх хотів підтримати, допомогти. На підприємствах працював, ростив доньку 13 років. Дуже хороший батько був і син. Він пішов на війну добровольцем у 2023 році".
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
