Арсеній та Олександр працюють в новому стабілізаційному пункті на Запорізькому напрямку, який облаштувала Дніпропетровська бригада тероборони. До 24-го лютого 2022 року чоловіки були цивільними лікарями, нині ж рятують життя військових неподалік лінії фронту.
Про свою роботу Арсеній та Олександр розповіли кореспондентам Суспільного.
Арсеній — лікар-ординатор евакуаційної роти 108-ї бригади територіальної оборони. До повномасштабної війни працював у відділенні інтенсивної терапії. Каже: різниця між цивільною та військовою медициною дуже відчутна:
"Коли пацієнт надходить, там (цивільній – ред.) завжди перші години — це обстеження, а тут (військовій – ред.) — одразу. Ми спочатку надаємо допомогу і вже по ходу можемо диференціювати стани".
Не більше 30 хвилин мають медики, щоб надати першу фахову допомогу пораненому, далі везуть до найближчих лікарень, розповідає Арсеній:
"Головне – стабілізувати людину, зберегти життя, виграти час, довести до лікарні. Бувають різні випадки: відкриті черепно-мозкові травми важкі, травматичні ампутації. Може бути багато різних травм в людини одночасно: опіки, переломи, пробиті легені, забита голова", – зазначає Арсеній.
Одного пораненого зазвичай рятує троє людей — фельдшер, лікар та санінструктор, розповідає Арсеній:
"Тут ми можемо одночасно надавати допомогу двом пацієнтам у важкому стані, можемо розгорнути додаткові столи. І ще в нас є декілька кімнат, де ми можемо проводити й сортування, і ми можемо покликати на допомогу колег з батальйонів".
А Олександр — фельдшер евакуаційного відділення. До 2015 року він працював у цивільній медицині, потім три роки був військовим медиком у зоні АТО/ООС. Під час повномасштабного вторгнення мобілізувався до Сил оборони. Нині його завдання — це прийом та огляд пацієнтів, заповнення документації та надання медичної допомоги. У порівнянні з минулими роками, нині рятувати людей стало легше, каже Олександр:
"Тоді не було нікого. І ми надавали допомогу як бойові медики, як медичний персонал. Тут люди вже приходять із якоюсь мінімальною допомогою, або їм надали чи в батальйонах, чи на позиціях. Там є і самодопомога, і бойові медики".
Також медики виїжджають на чергування ближче до позицій військових. Для цього у них є спеціальні медеваки, каже Олександр:
"Тут в нас ноші з каталкою. Якщо треба, то людину можемо перенести з вузьких проходів. Вони постійно тут наготові".
Коли надають допомогу пораненому, не зважають ні на що, каже Арсеній:
"Людина може кричати від болю, кричати, пручатися. Але ти розумієш, що незважаючи ні на що, в цей момент потрібно робити свою роботу".
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
