У бронежилетах та прислухаються до кожного звуку — так збирають урожай на полях Гуляйпільщини на Запоріжжі. Цьогоріч працювати почали пізніше, ніж зазвичай: завадили погодні умови та постійні російські обстріли, розповів Суспільному керуючий товариства "Преображенське" Олександр Кульов.
"За рахунок опадів навесні пізніше посіяли, тому трохи затягнулося збирання. Зазвичай у цей час вже завершували посівну кампанію", — каже Олександр.
Окрім природніх факторів, заважають працювати постійні обстріли: від полів товариства до окупованої території близько семи кілометрів:
"Є одне поле, яке практично ⅔ спалюють два роки підряд".
Працювати небезпечно, тож співробітникам видали бронежилети та рації:
"Є у нас людина, в якої основний обов’язок — просто слухати. Ми вже приблизно вивчили напрям польоту. Чуємо, коли вихід іде відносно безпечний для нас, а коли вихід іде не зовсім безпечний. Коли небезпечно, йдемо в тил і перечікуємо".
Олександр розповідає, що через війну з РФ товариство втратило приблизно половину земель: почалося все ще у 2014 з Криму, а у 2022 — під окупацію потрапили землі у громадах Запорізької області:
"До початку повномасштабного вторгнення, наприклад, у Білозерській громаді врожай кукурудзи був 150 ц/га. Практично з кожного відділку направляли людей, бо це дуже великий об'єм. Впровадили новітню технологію. Отримували тоді в Запорізькій області рекордні врожаї кукурудзи. Але сьогодні, то все в окупації. Все помножено на нуль".
А торік у березні внаслідок російського влучання по зерносховищу згоріло 250 тонн гороху товариства:
" Ми фізично не встигли вивезти врожай. Від току не залишилось нічого. Зберігати немає де. Ми в тимчасовому розміщенні зробили перевалку. А звідти вивозимо на Запоріжжя, здаємо на зберігання".
Та попри усі перепони, люди продовжують працювати на полях:
"Ми фанатично віддані цій роботі. Землю не можна лишати: вона деградує. Тому треба робити свою роботу",— каже Олександр.
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
