Через повномасштабне вторгнення РФ в Україну підвищується мінна небезпека. Що робити, якщо натрапили на вибуховий предмет, які місця ризику варто уникати — розповів в інтерв'ю Суспільному інструктор з мінної небезпеки Владислав Семивол.
Вибухонебезпечні залишки війни. Що мається на увазі?
Вибухонебезпечні залишки війни — мається на увазі міновані території, коли заклали міну, коли поставили розтяжку, взагалі — пастки, які спеціально зроблені, щоб на них підірвались. Окрема тема — це нерозірвані боєприпаси. Наприклад, на місцях бойових дій обов'язково знайдуться снаряди, що заглибились у землю, але не вибухнули. Це окремий тип небезпеки.
Для Запоріжжя є ще один тип небезпеки — це покинуті боєприпаси. Будь-які набої, гранати.
Чим небезпечні вибухонебезпечні залишки?
По-перше, небезпека кримінальна, адже той, хто збирає такі речі й не має дозволу на зброю відповідного калібру, — підставляє себе під статтю, 263 ККУ.
По-друге, небезпека заподіяти фізичну шкоду. Коли боєприпас потрапляє не в ті руки. І ці руки намагаються його або розібрати, або використати в якійсь саморобній зброї чи ще якось. Це зазвичай має наслідки вибитих очей, опіків, відірваних пальців тощо
Для Запоріжжя дві основні небезпеки, якщо ми говоримо про нерозірвані боєприпаси. Це наслідки прильотів. Окремо — покинуті боєприпаси.
Як діяти, якщо виявили боєприпас?
Якщо бачиш покинутий боєприпас (не важливо: покинутий чи нерозірваний), необхідно завмерти. Оглянути простір навколо себе: чи наступним рухом ти не поворушиш, чи не спровокуєш який-небудь інший боєприпас, адже вони часто лежать не поодинці. Після чого відійти подалі та викликати або поліцію, або ДСНС.
У Запоріжжі, які боєприпаси можна зустріти?
Зазвичай, до Запоріжжя летять ракети (ми говоримо про зенітні ракети, тобто С-300), а також є ракети ППО, якими можуть збивати “Шахеди”. І ракети С-300, і ракети ППО — у них радіовибухники. Це означає, що із засобами зв'язку за нормативами до них не можна підходити ближче ніж на 50 метрів. Ну і геолокація місця, де воно приблизно знаходиться. Особливо це стосується моментів, коли за містом територія.
Щодо фото: відійшли на небезпечну дистанцію, фотографуємо панораму і пальчиком показуємо, де конкретно шукати предмет. У місцях, де ДСНС й інші профільні спеціалісти приїдуть нешвидко, то можна певний периметр або підходи позначити якимось матеріалом, щоб було зрозуміло, що туди ходити небезпечно.
Якщо ми говоримо про територію, де через 20 хвилин уже приїдуть люди, то просто відійдіть подалі. Якщо хтось іде в тому напрямку, то підійшли і сказали: “Будь ласка, не проходьте туди, там виявили вибухонебезпечний предмет!”
Де можуть бути найнебезпечніші місця?
Небезпечними місцями є: узбіччя доріг, блокпости, бліндажі, окопи; будь-які місця, де були комбатанти (союзні чи ворожі); лісосмуги в місцях бойових дій; підходи до водойм; розбиті покинуті будинки. Особливо стосується розбитих будинків, якщо туди прилітало та ніхто не знає, скільки разів туди прилітало.
До речі, якщо боєприпас пережив пожежу, це абсолютно не означає, що він безпечний. Деяка вибухівка при певних високих температурах плавиться, але не вибухає. А уже, якщо спрацює вибухник, який міг бути занурений у землю, не розігрітий, уже спрацює від будь-якого руху, впливу тощо.
Якщо ми бачимо на полях вирви, і взагалі ознаки прильотів, знову ж таки — туди лізти не треба і не буде ніяких проблем.
Якщо є альтернатива коротка грунтова або довша асфальтована чи бруківка, то краще їхати асфальтованою дорогою. Там складніше її підмінувати.
Автомобілі, навіть цивільні, якщо вони кинуті десь на узбіччі і ви їх там не залишали, то лізти туди не треба. І особливо — військова техніка. Усередині військової техніки є зброя, боєкомплекти і т .д. військову техніку просто так не залишають. Дуже часто при відході її додатково мінують. А замінувати техніку нескладно. Навіть, якщо техніка згоріла, дуже часто ці елементи не детонують, але в них є вибухівка, і працювати з ними небезпечно. Банально через те, що вибухівка — це токсичний хімікат.
Звичайно, парки гіпотетично можуть бути небезпечними, адже це “зеленка”. Взагалі зелені насадження — це місцини дуже зручні для мінування.
Водойми приносять усілякі вибухонебезпечні рештки.
Нещодавно у Дніпрі знайшли авіабомбу Другої світової війни...
Так. Не забуваємо про залишки Другої світової війни, які досі знаходять. Оскільки рівень води впав, а на території Запоріжжя точились запеклі бої, то дуже багато цих решток зараз можна знайти.
А як зрозуміти, що це залишки вибухонебезпечних предметів або ще нерозірваний боєприпас?
Якщо ми говоримо про нерозірвані боєприпаси, то вони часто брудні, у землі, іржаві. Очевидно, що вони пройшли через канал ствола, долетіли і певний час уже лежать. Треба будь-яку незрозумілу річ ідентифікувати як щось апріорі небезпечне, а далі вже спеціалісти розберуться.
Якщо ми говоримо про невикористані боєприпаси, то вони досить часто чистенькі, свіженька фарба, металеві кільця, наприклад, на снарядах, чисті, поліровані (бо після відстрілу на них з'являються насічки після проходу каналом ствола) тощо. Окремо касетні елементи, радянські ракети, наприклад, “Іскандери” можуть мати касетні елементи, “Точки-У” можуть мати касетні елементи. А деякі взагалі не дуже схожі на боєприпаси: наче просто якийсь циліндр з ганчіркою позаду. І такі люди часто сприймають як пляшку, як конденсатор, як якийсь футляр для чогось. Для когось це схоже на термос. Тому, якщо точно не знаєш, що перед тобою лежить,— сприймай це як небезпеку.
Залишки вибухонебезпечних предметів, вони безпечні чи небезпечні?
Візьмемо для прикладу ракету РСЗВ. У неї є основні частини: це вибухник, заряд з бойової частини з вражаючими елементами і двигун. Що може бути страшного? Там артилерійський порох, який є твердопаливним прискорювачем. І порох — це вибухонебезпечна речовина. Бойова частина: вибухник — окремо. Сам по собі вибухник несе загрозу через те, що там чутлива ініціююча вибухова речовина. Будь-який вплив на неї — удар, струс і т.д. — особливо, коли вибухник уже зведений, може призвести до того, що будуть травми. Якби він не виглядав, яким би він мініатюрним не був, у нього сили вибуху все одно достатньо для того, щоб призвести до травматичної ампутації пальців, кисті.
Можуть знаходити уламки в місцях, далеких від зон активних бойових дій?
Звичайно. Банально від ракети могли випасти фрагменти будь-куди. І вражаючі елементи. Наприклад, у С-300 ракети бойова частина наче 40 кілограм і серед них є уламки такі — квадратні, маленькі. Знайти їх можна де завгодно. Наприклад, я особисто фрагмент боєприпасу просто через прильоти в місто знаходив. Просто посеред тротуару лежав уламок.
Нині бачимо тенденцію, коли волонтери чи військовослужбовці можуть привозити залишки різноманітних боєприпасів і перетворювати їх на артоб’єкти. Це безпечно?
Я розумію, що поняття про красу в усіх різне. Комусь дуже подобається попільничка з якогось уламка. Але в такий спосіб ми даємо поганий приклад, що такі матеріали можна збирати. Звичайно, зараз будуть контраргументи, що, мовляв, порожня гільза, вона гарантовано безпечна; порожній ящик — гарантовано безпечний....
Будь-який матеріал, який привезли з війни, — він не може вважатися безпечним.
У волонтерському центрі Запоріжжя нещодавно вибухнув елемент касетний, який привезли уже начебто перевірений, уже начебто безпечний.
Я не здогадуюсь навіть приблизно, яку кількість матеріалів люди просто так навезли до себе в квартири. Уявімо собі, що хтось знайшов фрагмент збитої ракети або, наприклад, якийсь елемент від “Шахеда” і так далі. Чи перевіряла людина на наявність вибухонебезпечних речовин усередині? Скоріш за все, — ні. “Google” ? Навряд чи допоможе. А потім, уявімо собі, пожежа в квартирі. І якщо всередині в запасі лежать різні фрагменти та навіть не фрагменти — вибухники, гранати тощо, які назбирали про всяк випадок, через умови, які не залежать від володаря квартири, можуть вибухнути, коли завгодно. Це дуже небезпечна тенденція. Я розумію, що п'ять осіб покладуть собі артоб’єкт на поличку, і він їм нічого не зробить. А ще 10 підуть собі шукати такий артоб’єкт — і залишаться без ніг.
