У зв’язку з воєнним станом та мобілізацією, у Запоріжжі бракує водіїв громадського транспорту. 40% водіїв маршруток пішли обороняти Україну у складі Сил оборони України. Про актуальну ситуацію з громадським транспортом, вартість проїзду та перспективи оновлення рухомого складу — розповіли Суспільному заступник начальника управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради Михайло Скороходов та директор із фінансово-економічних питань “Запоріжелектротрансу” Володимир Сухачов.
Під час повномасштабної війни, а саме, на початку, великогабаритний транспорт був відданий для допомоги на евакуацію. Який відсоток потім повернули? Яка ситуація на сьогодні?
Михайло Скороходов: Увесь великогабаритний транспорт, який був задіяний в евакуації, повернувся до КП “Запоріжелектротранс” та обслуговує маршрути міста. Але, згідно з рішенням виконкому, деякі автобуси стоять готові під надзвичайні якісь ситуації, котрі, на жаль, трапляються в місті Запоріжжі. Зараз не обслуговуються два маршрути з того, що було, з довоєнного стану. Ці маршрути перекриваються паралельними маршрутами міста: тролейбусними, трамвайними та приватного транспорту.
Чи достатньо громадського транспорту на маршрутах міста?
Михайло Скороходов: Нині транспорту, можливо, і достатньо. Тому, що проблема не в наявності транспорту, а велика проблема в тому, кого, так би мовити, посадити за кермо цього транспорту. На цей час у приватних перевізників близько 40 % водіїв пішли на фронт. Десь, до 10 % водіїв виїхали з України. Що стосується приватних перевізників – транспорт стоїть у них на підприємствах. Водій не може працювати 12 або 16 годин за кермом. За законодавством – 8 годин.
На маршрути міста Запоріжжя до воєнного стану виходило більш як 800 автобусів приватних перевізників. Наразі – близько 530. І це пов'язано і з відсутністю водіїв, і з тим, що раніше закінчують робочі зміни; як працюють у нас газові заправки, бо деякі автобуси у нас працюють на газу (на метані).
Газові заправки закінчують свою роботу близько 21-ї години. Водій зобов'язаний у кінці робочої зміни автобус заправити пальним. Доїхати до місця базування, тобто, на підприємство. Здати автобус та доїхати додому до настання комендантської години.
А щодо водіїв електротранспорту – це і трамвай, і тролейбуси - так само не вистачає?
Володимир Сухачов: Не вистачає так само. Декілька пішли служити. Декілька виїхали за кордон. Хоча водіїв трамваїв, тролейбусів дуже важко зараз знайти, тому що навчальних закладів, які готують таких фахівців, їх замало в Україні. А водіїв автобусів ще більш-менш. Ми співпрацюємо з декількома навчальними закладами, що навчають цим професіям.
Щодо GPS за допомогою якої можна було відстежувати рух, чи працює вона зараз?
Володимир Сухачов: З метою забезпечення обороноздатності міста ця система обмежена для загальних користувачів. А ми на підприємстві, наші диспетчери повністю бачать, який транспорт на випуску, який в парках.
У Запоріжжі від початку війни курсує як платний, так і безоплатний транспорт – електричний (трамваї, тролейбуси). Чи будуть повертати оплату за проїзд?
Михайло Скороходов: Виконком прийняв це рішення. Питання про його скасування не розглядалося.
Наскільки це збитково?
Володимир Сухачов: Підрахувати дуже складно, тому що пасажиропотік ми, в основному, підраховували за квитками. Зараз квитки не надаються, тому підрахувати пасажиропотік дуже складно. Які ми збитки маємо, то можемо тільки приблизно підрахувати. Приблизно – це експлуатація транспортного засобу й те, що він споживає, тобто, це електроенергія, якісь запчастини і так далі.
З урахуванням того, що електротранспорт безоплатний, а автобуси платні, чи не розглядали можливість і автобуси зробити безоплатні? Якщо ні, то чому?
Михайло Скороходов: Це дуже велике буде навантаження на бюджет міста.
На сесії Запорізької міської ради розглядали також і питання про зменшення вартості проїзду. Його відхилили. Яка ситуація наразі щодо цього питання?
Михайло Скороходов: Мінімально обгрунтований тариф на перевезення одного пасажира – від 18 гривень до максимального, наприклад, у трамваї до 50 гривень. Якщо говорити про автобуси, то від 18 до 32 гривень. Тому було прийнято рішення 12 гривень — це для того, щоб хоч якось підприємство заробляло, щоб воно могло вижити.
До початку повномасштабної війни великогабаритний транспорт, зокрема, був придбаний у лізинг. Зараз яка ситуація? Чи виплачений повністю лізинг?
Володимир Сухачов: Так, у 2017 році було придбано 35 автобусів великої місткості. І у 2018 ще 50. Лізинг повністю виплачено. Ми розрахувалися. І на теперішній час не маємо ніяких фінансових зобов'язань перед фінансовими установами. Увесь цей транспорт задіяний на маршрутах міста.
Про яку суму лізингу йдеться?
Володимир Сухачов: Близько 400 мільйонів.
Чи є можливість, перспективи в майбутньому брати ще транспорт у лізинг? Чи поки такої потреби немає?
Володимир Сухачов: Ми вивчали питання лізингу в Україні. Це не є, скажімо так, найкращою комерційною пропозицією, тому ми задіємо фінансові установи європейські. І на теперішній час ми працюємо вже з міжнародним Європейським банком, тоді ми працюємо ще з іспанським банком на предмет закупівлі електробусів, тролейбусів з автономних ходом та комунальної техніки. Це вишки, екскаватори, лабораторії і таке інше.
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
