За 15 кілометрів від лінії фронту розташоване село Омельник Пологівського району Запорізької області. Тут з початку війни з 500 жителів залишилося майже 300. Попри обстріли, люди не хочуть покидати рідні домівки.
Жителька села Омельник Лідія Комарова каже: тут народилася та виросла. Не виїжджала від початку повномасштабної війни, хоча лінія фронту — за 15 кілометрів. Жінка розповідає: росіяни поцілили двома ракетами в єдину школу населеного пункту:

"Якраз сиділа на порозі, курчат годувала, коли як бабахне. А я ж інвалід, я ж не ходжу, з ходунками. Загалом, злякалася дуже. І воно ж не перший “прильот”, всі вікна вибиті".
Школі вже понад тридцять років, розповідає Лідія Комарова. Тут навчались її сини, нині ж замість навчального закладу лише руїни:

"Всі балакають, що авіаційна якась, що на відстані. Та тут стільки прильотів. Бувало, що раніше в льох ховалися. Так сидиш, а під ногами земля тремтить".

Російська ракета влучила і на город Світлани Кустової. Жінка розповідає, сталося це пізно ввечері 25 квітня, коли вона спала:

"Вікна почали сипатись, на двір вискочити не можемо, всі двері поламало. Дах перекривати треба, там і дерево побило, і все".
Жінка розповідає, худоба дивом вціліла. Нині її корови пасуться поблизу вирви від снаряда.
25 квітня росіяни поцілили і у двоповерховий будинок сусідів Світлани Кустової. Його власник нині перебуває в лікарні.

У селі з березня 2022 року немає газу, тож купують балони та розтоплюють печі. Волонтери привозять воду з гуманітарною допомогою. Цього разу на прохання людей привезли продуктові набори, розповідає волонтер Артур Манукян:

"Близько 180 продуктових наборів ми роздали і 50 залишили. Тому що не всі встигли та й не потрібно було всіх збирати докупи. Мало людей, всі похилого віку. Тому не хочемо залишати. І кожного разу коли бачимо ці руйнування, хочемо все більше і сюди їздити та допомагати".

Читайте також
"Наш народ незламний, ми ніколи не здамося”. Історія подружжя зі Степногірська на Запоріжжі
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber