Упродовж майже п’яти місяців Майя Некрасова — жителька Вільнянська Запорізької області — не може поховати свого онука, загиблого під час російського обстрілу 17 листопада 2022 року. Тоді ракета РФ поцілила у двоповерхівку, зруйнувавши її вщент. Загинули всі жителі будинку. Серед них були 10-річний Назар Ужва та його батьки. Дев’ятьох людей поховали, а тіло Назара бабусі дотепер не віддали.
У ситуації, що склалася, розбиралося Суспільне.
До могил загиблої доньки Наталії та зятя Олександра жителька Вільнянська Майя Іванівна приходить чи не щодня, аби попросити вибачення, що не може поховати їхню дитину.
"Ніяк не можемо похоронити онука Назарчика. Могила для нього є, а похоронити не можемо. Не можемо допитатися та добитися, де він, і чому нам його не віддають. Я не сплю, я не їм, я на себе несхожа, я не можу жити вже далі", — каже Майя Іванівна.
За словами Майї Іванівни, слідчі двічі запрошували її на процедуру впізнання онука. Обидва рази вона підтвердила, що то її онук, але тіло хлопчика так і не віддали:
"Він каже: "А якщо це не ваш Назар? Ми будемо розбиратися". Ну, а хто ж це ще? Хто ще може бути? Кругом — стіна та кажуть: “Ждіть, ждіть”. Скільки чекати? Чотири з половиною місяці минуло, я вже не можу чекати, не можу чекати... Це нестерпно".
Приходить бабуся й на місце загибелі своїх рідних. Тут, на будівельних уламках, лежать іграшки, цукерки, деякі побутові речі. Серед сміття Майя Іванівна знаходить фото зятя й олівці та ранець Назара.
Напередодні — розповідає Майя Іванівна — просила онука залишитися переночувати в неї, та він не схотів:
"Каже: “Бабуся, я люблю свій будинок"... Пізніше нам подзвонили та сказали: “Розбитий дім вашої дочки”. І мій чоловік одразу сюди приїхав і побачив, що дочка наша лежить під вишнею...Руки немає, розпорений живіт, але одягнена, бо всі ж спали".
Намагались допомогти Майї Іванівні й у Вільнянській міськраді, — розповідає її голова Наталія Мусієнко. Направляли листи в різні інстанції із проханням прискорити процедуру ідентифікації хлопчика, але все намарно:
"Фрагмент тіла цієї дитини знаходиться на Чарівній у морзі. Видати його не можуть, бо мало доказів, що то саме ця дитина. Вже проведено ДНК між батьками й цією дитиною — це ж найрідніші, найперші люди. Але 4, 5 місяці це все залишається без руху".
Чому гальмується процедура ідентифікації хлопчика? З цим питанням Суспільне направило інформаційний запит до обласної служби безпеки України. Чекаємо на відповідь у визначений законом термін. З проханням розібратися в цій ситуації звернулись і до віцепрем’єр-міністерки Ірини Верещук, під час її візиту до Запоріжжя 2-го квітня, а також до голови обласної військової адміністрації Юрія Малашка.
"Я візьму під особистий контроль. Щобільше, я розумію, що зараз проводяться слідчі дії, швидше за все. Я розберуся з цим питанням", — зазначив Юрій Малашко.
10 квітня речник обласної служби безпеки України Сергій Левченко повідомив Суспільному, що експертиза ДНК Назара Ужви — на завершальній стадії. Нині оформлюють висновки, потім останки хлопчика передадуть рідним.
Читайте також
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
