З гранатометів, кулеметів, снайперських гвинтівок, стрілецької та іншої зброї військовослужбовці ТРО знищують окупантів на Запорізькому напрямку. Зброю використовують й ту, яку надають закордонні партнери, а також модифікують її самостійно власним коштом.
Журналістам Суспільного українські захисники розповіли про найзапекліші бої та показали зброю, з якою воюють.

Військовослужбовець на позивний Кука торік 25 лютого вступив до ТРО, до повномасштабної війни працював комунальником. Попередньо вже мав бойовий досвід — воював в АТО у 2014-2015 роках. Каже, зараз змінилася тактика ворога та озброєння:
“Це великий фронт, застосовують всю важку зброю. Вони змінили тактику, лізуть великим фронтом, діють методом витискання, обстріли позицій не припиняються ніколи. Вони стріляють і вдень, і вночі, намагаються витіснити. Якщо раніше вони просто намагалися проїхати, то зараз більше працюють артилерією”.

11 січня був один із запеклих боїв, згадує Кука. Тоді він підбив танк з гранатомета з відстані 8-9 метрів, часу на роздуми не було, треба було діяти швидко.
“Я порушив техніку безпеки використання гранатометів, бо інших варіантів не було. Я влучив в його башту. Я думаю, що танкістів контузило, вони повернули в поле і танк підірвався на мінах”.

Далі Кука обстрілював окупантів з кулемета. Згадує, для нього бій тривав близько 6 годин: “Вистріляли понад півтисячі патронів. Я працював з корегувальником, який чітко мені казав, куди стріляти. Він ризикував собою, але всі ми працювали”.
У побратима Куки Микити бойового досвіду не було. До повномасштабної війни чоловік працював в галузі культури, а також був співвласником одного з нічних клубів в Дніпрі. Торік 25 лютого вирішив приєднатися до лав ТРО, аби захистити родину, дім та країну:
“Коли ми починали, у нас майже не було нічого, лише автомати і дальність нашої роботи — метрів 500. Зараз все трохи інакше, зараз вже це декілька кілометрів і ми собою зараз представляємо більшу силу, ніж рік тому”.

Від початку повномасштабної війни Микита веде щоденник, деякі записи з якого публікує на своїй сторінці у Facebook. Створив мапу спогадів, аби відслідковувати, як його змінює велика війна.

Ці спогади прочитав один із норвежських письменників, який в своїй країні видав книжку. Виручені кошти пересилає Микиті, а той витрачає на потреби ЗСУ.

Захисник на позивний Бармен показав згорілу зброю, яку окупанти пошкодили під час обстрілу з градів. Послугувала вона півроку, а авто, на якому тоді їхали, — 2 місяці.

Їхній побратим Фокс працює снайпером. Опанував ці навички, коли підписав контракт у 2016-2019 роках. Вчився цьому за НАТівськими стандартами у іноземних інструкторів: "Це така, дуже некомфортна професія, скажімо так, тобто це і багнюка, це і холод, дощі, спека, але що робити, треба працювати”.
Фокс із родини військових. До повномасштабної війни працював веб-розробником. Торік 25 лютого вступив до лав ТРО у Харкові. Каже, зараз хоч морально втомлений, але має непереборну жагу знищити ворога:
“Сила приходить від ненависті, бо коли бачимо прильоти в цивільні якісь об'єкти, житлові будівлі, також я сам з Лисичанська, моє місто окуповане, і для мене це взагалі такий стимул бити, бити і бити”.

Захисник розповідає, що окупанти хоч і бояться, але обстрілюють постійно позиції українських військових:
“Артобстріли у них дуже серйозні, бо снарядів дуже багато. Ця країна ще з часів радянського союзу готувалася до війни, всю свою історію вони готувалися до війни, вони клепали снаряди. Рік минув, а інтенсивність взагалі не згасає".
Військові Кука та Фокс кажуть, зброю, яку особисто використовують, модифікують. Наприклад, Фокс показує свою гвинтівку, вага якої близько 6 кг, вона напівавтоматична, а в приціл видно теплові сигнатури на 2 км:
“Включаєш тепловізійний приціл і одразу видно, що хтось стоїть. Повідстрелювали їх і вже вони потім почали тікати, ховатися".

На прицілі є спеціальна камера, що дозволяє записувати відео: “Найголовніша причина, чого ми ведемо відеозапис — підтвердження ліквідації, але трапляються такі прикольні моменти, коли там тваринка якась підбіжить, то знімемо, лисичка, зайчик щось таке".
Побратими кажуть, втомилися, але силу воювати надає підтримка рідних, додому повертатимуться лише з перемогою.
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber