"Я хочу захищати Україну, та через вік мене не беруть до ЗСУ ". Історія добровольця з Білорусі

Валерію - 61. Його батьківщина – Республіка Білорусь. Від початку повномасштабного вторгнення чоловік пішов добровольцем до територіальної оборони. Згодом служив у інших військових формуваннях. Нині, вимушений жити у каптерці на одній із баз Запоріжжя, та попри все, не полишає надії повернутися на фронт.

Валерій розповідає: на Батьківщині виступив проти диктатури та діючої влади. Через що боявся переслідувань, тому переїхав в Україну у 2021 році. Коли почалася повномасштабна війна — пішов служити добровольцем. На той момент йому було 60 років:

"Можливо, я чи за характером такий, чи тому, що я військовий. Я ще при Радянському Союзі завершив військове училище, і я є капітаном запасу, інженер групи обслуговування авіаційного озброєння загону".

Громадянин Республіки Білорусь Валерій, який з перших днів повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт, 12 березня 2023 року. Фото: Суспільне Запоріжжя

Півтора місяці Валерій служив у лавах територіальної оборони:

"Нас кидали, там же колони ідуть, доріг багато, і нас кидали на різні напрямки. Були в засадах. Тобто гранатометник був ЗСУшник, а ми як ТРОшники. Він був гранатометник, а я був помічником його".

Громадянин Республіки Білорусь Валерій, який з перших днів повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт, 12 березня 2023 року. Фото: Суспільне Запоріжжя

Згодом, розповідає Валерій, йому повідомили, що за віком він не зможе продовжувати службу:

"Ну, ось перед строєм, кому 60 – підняти руки. Вийшли. Все, ви вільні. - А куди? – Куди хочете. Все, ви нам не потрібні!".

Валерій каже: захищати Україну хотів і надалі, тож звернувся до військкомату. Там запропонували долучитися до добровольчого формування "Хортицький полк". У його складі Валерій прослужив до лютого 2023-ого року.

"Займалися підготовкою особистого складу: злагодженість, робота в групах, поводження зі зброєю.Полювали на дрони.І неочікувано надійшов наказ розформувати", – ділиться чоловік.

Громадянин Республіки Білорусь Валерій, який з перших днів повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт, 12 березня 2023 року. Фото: Суспільне Запоріжжя

Валерій намагався вступити до інших військових формувань, але – безрезультатно. Як тільки дізнаються про вік – відмовляють:

"Скільки? 60?" Все, одразу: "До побачення!". Я сам залишився без житла, без роботи, без нічого".

Паспорт Валерія, громадянина Республіки Білорусь, 12 березня 2023 року. Фото: Суспільне Запоріжжя

Валерій каже: наразі він у Запоріжжі, фактично, у статусі безхатька. Вимушений жити у каптерці на одній із баз. Втім, попри все, хоче продовжити служити та захищати Україну.

"Я хочу. В мене є здоров’я, я маю досвід і я можу бути корисним. Чому б не скористатися? Я це не розумію. Це взагалі не правильно"

Читайте також

Бійці 110-тої окремої бригади територіальної оборони показали як тренуються

"Чекаємо визволення кожного дня, щоб повернутися і почати відбудовувати". Інтерв'ю з селищним головою Кирилівки

Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber