Військовослужбовець на позивний Мандрівник 25 років працював вчителем у Михайлівській школі Василівського району. За декілька тижнів до повномасштабної війни чоловік поповнив лави тероборони. Нині він захищає країну у Василівському ТРО. За особливі заслуги чоловік отримав орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Про бойові будні, поранення та мрії військовий розповів Суспільне Запоріжжя.
Військовослужбовець на позивний Мандрівник працював учителем в тимчасово окупованій Михайлівці та навколишніх селах Василівського району. Викладав предмет “Захист України”. За кілька тижнів до повтомасштабного вторгнення чоловік долучився до тероборонівців, але в те, що буде війна, не вірив до останнього.
“Я був на своєму робочому місці в Енергодарі. Підрозділ тільки частково був сформований, але дуже багато прийшло людей, які були готові “голими руками” захищати від ворога. Наша молодь дійсно бойова. Спочатку частково не вистачало форми, зброї. Слава Богу, дали все, але проти танків з автоматами сильно не попреш”.
Нині Мандрівник – командир роти Василівського окремого батальйону ТРО.
На початку березня захисник отримав поранення, та вже за місяць знову повернувся до побратимів.
“Поранення було в спину. Зненацька противник зайшов з тилу на гелікоптерах. Два дні зупиняли ворога. Я не скажу, що я гриз танки чи ще щось. Ми виконували ті накази, які нам поставив командир. Загинув в мене боєць, про якого я буду пам'ятати все життя. Це була перша бойова втрата, і було сім 300-тих, в тому числі і я”.
За рік повномасштабної війни окупанти змінили тактику, каже Мандрівник, та військових це не лякає: “Багато чого копіює в нас. А загалом ворог не жаліє свої підрозділи –просто тупо жене вперед”.
Росіяни за декілька кілометрів, постріли та вибухи не вщухають, та це вже звичні будні військових. Життя триває, зауважує Мандрівник:
“Палимо щодня, щоб було тепло. Ми нарубуємо дрова. Особливо це допомагає, аби дурні думки не відвідували, відволікає від негативу. Готують хлопці по черзі самі. Ми пробували палити плитку, але не такий ефект був. Поставили сюди буржуйку –вона нагрівається дуже добре, навіть на неї ставили і готували їжу” .
У Мандрівника головна мрія – якнайшвидше вигнати окупанта з рідної землі та повернутися додому, побачити синів, котрі теж захищають країну, та знову одружитися:
“Всі хочуть наступати, всі хочуть додому, хочуть вигнати супостата, щоб звільнити Україну і свої рідні місця, вичистити цю нечисть, яка зараз зайшла у наші домівки, яка гадить в наших домівках. Головне – це перемога, а потім все останнє” .
Читайте також
За минулу добу військові РФ обстріляли 16 населених пунктів Запорізької області
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
