Перейти до основного змісту
Підхід морально застарів. Як у Запоріжжі моніторять якість повітря

Підхід морально застарів. Як у Запоріжжі моніторять якість повітря

Підхід морально застарів. Як у Запоріжжі моніторять якість повітря
. ілюстративне

За індексом забруднення атмосфери (ІЗА) в 2019 році Запоріжжя увійшло в десятку лідерів серед найбільш забруднених міст України. Про це свідчать дані, наведені в звіті про стан забруднення навколишнього природного середовища, що опублікований на сайті Центральної геофізичної обсерваторія ім. Бориса Срезневського. Оцінка стану довкілля здійснювалась за даними спостережень гідрометеорологічних організацій. Але, як стверджують експерти, такий моніторинг є морально застарілим і не відображає реальної картини.

Про те, що в Україні немає як такої системи державного моніторингу, говорили гості студії програми “Тема дня” на Суспільному Запоріжжя - голова обласної організації Всеукраїнська екологічна ліга Ірина Пірогова та завідувач відділу Запорізького обласного лабораторного центру МОЗ Євген Тулушев.

Про застарілу систему моніторингу гідрометеослужби

“Кожна область самостійно сама собі щось придумує, хтось взагалі нічого не робить, а хтось працює системно. Дослідження є фрагментарними, вони не збираються, не агрегуються і не аналізуються, як це належить робити”, - розповідає Ірина Пірогова.

Справа в тому, що система моніторингу гідрометеослужби в 90-ті роки була повністю зруйнована, - зазначає Євген Тулушев. Наприклад, у Запоріжжі було 11 постів гідрометеослужби, наразі ж залишилося тільки 5. До того ж, адекватно сприймати ці дані не можна. Адже, пости розташовані в центральній частині міста. І до прикладу, на такий забруднений район міста як Павло-Кічкас, цей моніторинг вже не поширюється.

Окрім того, застарілими є матеріальна складова та методики, якими обраховують індекс забруднення атмосфери, каже Ірина Пірогова:

“Наприклад, дані вимірювання мобільної лабораторії не враховуються в розрахунку цього індекса. Враховуються тільки дані з постів гідрометеослужби, які планувались ще за методикою 70-х років минулого століття. Тож, сам підхід він вже морально застарів. А дійсність сьогодні вимагає від нас інших підходів.”

Про мобільну лабораторію моніторингу довкілля

В період з 8 січня по 24 травня 2020 року мобільною лабораторією в Запоріжжі було здійснено 863 проби атмосферного повітря, 7 809 досліджень вмісту забруднюючих речовин, 1078 вимірювань гамма-фону.

“Це значить, що було 863 виїзди лабораторії. Бувають випадки, що ми виїжджаємо, а перевищень не зафіксовано, - розповідає Євген Тулушев, - але будь-яка концентрація шкідливих речовин (хоч і в межах допустимих норм) впливає на стан здоров’я. Що стосується буднів лабораторії, то наші мешканці не дають нам розслабитися. Буває, що в день ми отримуємо 100-200 звернень, а лабораторія всього одна, тож ми працює "на розрив".

Читайте також Через брак коштів запорізька пересувна екологічна лабораторія може перестати працювати з вересня

За словами Ірини Пірогової, така тенденція тішить, бо люди вже розуміють, куди звертатися. Але не всі розуміють навіщо збираються дані:

“Ми наголошуємо завжди, коли одні публікують дані, а інші говорять "і що далі" - пишіть заявку на 15.80, бо більший масив даних - це більше аргументів та підстав, щоб зрозуміти, що нам потрібно 3-5 таких лабораторій, бо одна не встигає. Виходить, що одна мобільна лабораторія намагається замінити всю систему моніторингу в області.”

Як вирішити проблему з моніторингом довкілля на регіональному рівні

Мобільна лабораторія - це фрагмент ще не створеної сучасної системи моніторингу, куди мають входити стаціонарні та автоматизовані пости, громадський моніторинг тощо. Говорити про те, чи потрібен моніторинг немає сенсу. Ми маємо говорити про те, який моніторинг нам потрібен. Навіть не говорити, а вже складати план управління якістю повітря, - зазначає голова обласної організації ВЕЛ Ірина Пірогова.

Так, державної програми моніторингу довкілля наразі немає. Проте можна отримати фінансування з державного бюджету, якщо створити свою регіональну програму. Є області, які на свій розсуд зробили програми моніторингу, деякі з областей інтегрували їх у загальні програми природоохоронних заходів. Але в них система працює і на це виділяються кошти:

“В нашій області - це суцільна тиша з цього питання. Програми нема”, - каже пані Ірина, - Екокоаліція восени 2019 року зверталася до Запорізької ОДА з пропозицією організувати круглий стіл, щоб обговорити, яким ми бачимо моніторинг, що будемо робити, кого будемо до цього залучати і яким чином. Але наш запит залишився без відповіді. Тепер ми звертаємося до нового голови області”.

Читайте також: Запорізьку ОДА очолить Віталій Боговін

Топ дня
Вибір редакції
На початок