Онуку-першокласницю окупанти примусово загнали у школу, а у разі незгоди погрожували батькам відібрати дитину. Про це Суспільному розповіли Володимир та Наталія Сапи з села Підгірне Василівського району. Нині під російською окупацією живуть їхні донька з чоловіком і трьома малолітніми дітьми.
Подружжя Володимир і Наталія сьомий місяць проживають у хостелі Нефроцентру. Виїхали з рідного села ще 2-го березня, коли у Василівці почались бої.
Процедуру діалізу хвора жінка могла проходити тільки в Запоріжжі. Чоловік поїхав разом із нею. У подружжя — 4 дітей та 9 онуків. Кажуть: всі — у безпеці, але душа болить за доньку та її родину, які залишились в окупованому Підгірному.
"Приїжджали, тут були трошки, але поїхала туди, тому що зятю важко, там у нас господарство, свині. Йому важко самому. Вона тут трошки побула й поїхала. Ми трошки пожили з дідом, з онуками погуляли. А зараз, звісно, Злата дуже плаче. Каже, як стріляють, вона навіть забуває, що одягатися треба. Стоїть і кричить".
Злата — онука Наталії Сапи, дівчинці виповнилось 6 років. На початку навчального року вона пішла до школи:
"Прийшлось в руську. Возять своєю машиною, стоять, ждуть під школою, поки не закінчаться уроки, тому що, якщо бомбити почнуть, щоб забрати".
Сама школа у Василівці, за сім кілометрів від села. На питання, чому довелось дитину віддавати туди навчатись, жінка розповідає:
"У школу пішли через те, що ставлять умови: або ти віддаєш дитину у школу, або первий раз попереджають, другий раз — штраф 40 тисяч рублів, а на третій — просто забирають дітей в інтернат, а батьків позбавляють прав на дитину".
Про переїзд на підконтрольну територію родина доньки наразі не думає, каже Володимир:
"Вони бояться оцих переїздів, тому що в зиму йде діло. Яка зимівля буде тут? Тут теж обіцяють не все так просто. А на насидженому місці, принаймні, якесь тепло буде".
Читайте також:"Де їдуть колони — діри від ракет": переселенці з тимчасово окупованих населених пунктів розповіли про шлях до Запоріжжя
Запорізькі волонтери допомагають евакуювати до 200 переселенців на добу