У Пологівському районі Запорізької області на Приазовській височині повільно руйнуються два старовинні храми — церква Святого Миколая у селі Титове, та Успіння Пресвятої Богородиці у селі Вершина друга.
У якому стані нині перебувають ці споруди — досліджувала кореспондентка Суспільного Ольга Ларіонова.
Церква Святого Миколая, що височіє на в’їзді у село Титове (раніше Водяне), збудована у 1895-му році, за ініціативи й коштом місцевої громади.
Архітектурний стиль — типовий для культових споруд, які зводили на межі 19-го та 20-го століть — хрестоподібний. Про це журналістам Суспільного розповів місцевий історик і краєзнавець Сергій Шевчук.
"Водяне — це частина села Попівка. І в Попівці була велика чудова Троїцька церква. І коли населення збільшилось, Троїцька церква вже не могла вміщувати всіх парафіян. І жителі найближчих сіл — Вершини та Водяного — вирішили збудувати у цих селах свої церкви", — зазначив він.
Він також додав, що центральна Троїцька церква, що розташовувалася у селі Попівка, (нині Смирнове) до наших днів не збереглась. Саме звідти до Водянської церкви для проведення богослужіння приїздили священники. Згодом з’явився свій настоятель.
"Останній священник цієї церкви був розкуркулений. Мабуть, не вистачало до плану активістам-комсомольцям села Водяне. І записали його у список розкуркулених. Після цього він виїхав із села, а в церкві спочатку був клуб, а за радянської влади тут було сховище, де зберігали хімічні добрива", — розповів Сергій Шевчук.
Церква Святого Миколая немає офіційного статусу історичної та культурної пам’ятки місцевого значення. За словами історика споруда повільно руйнується, а питанням її збереження ніхто не переймається.
"Вона має цінність як пам’ятка архітектури кінця 19-го століття. Де ви ще знайдете таку?Для того, щоб її зберегти, потрібні гроші, а хто їх зараз дасть, де знайти ці кошти", — переймається історик.
Церкву Успіння Пресвятої Божої матері у селі Вершина Друга, що неподалік Смирнове, звели у 1904-му. Кошти на будівництво, також, зібрали місцеві парафіяни. Про це Суспільному розповів завідувач сільського музею, електрогазозварювальник Віктор Каплій. Він зазначив, що культова споруда пережила першу хвилю антирелігійної кампанії й працювала до кінця Другої Світової війни.
"Моя мама, її хрестили у цій церкві. А після війни її закинули, розвалили, купола познімали, і з неї облаштували клуб. Зруйнували вже у наші часи — 82-й рік, щоб цеглу забрати. І оте, що залишилось, це те, що не змогли сучасною технікою зруйнувати", — розказав Віктор Каплій.
Коли розпочалась російсько-українська війна, чоловіки з загону самооборони “Берда”, за допомогою місцевої агрофірми, у середині старих мурів встановили статую Богородиці, на вході повісили інформаційну табличку, а поруч звели капличку.
За їхніми словами, зараз віряни приходять помолитися до двох культових споруд — старої, якій 117 років, і нової, якій — 6. Неподалік, на пагорбі, встановили пам’ятний знак з іменем останнього священнослужителя старої церкви — діакона Царевського Льва Петровича, розстріляного у 1937-му році.
Аби взяти на облік обидві пам’ятки, місцевим жителям необхідно звернутися із заявою до Запорізького обласного центру охорони культурної спадщини, — повідомив журналістам Суспільного директор Центру Артур Середін. Він підкреслив, для взяття на облік, об'єкти мають відповідати таким критеріям, як зв’язок з історією краю та збереженість в автентичному стані.
Читайте нас у Telegram
Підписуйтеся на Суспільне Запоріжжя у Viber
