Олександр Медко народився 5 травня 1952 року в Запоріжжі. Закінчив філологічний факультет Далекосхідного державного університету у Росії. Після служби в армії повернувся до рідного міста, де працював журналістом на радіо, телебаченні, у газетах. Тривалий час займався підприємницькою діяльністю. І хоча писав вірші з юності, перша його книжка «Хора» вийшла з друку тільки в червні 2014 року. А за два роки його прийняли до лав Національної спілки письменників України. 2017-го року запорізькі письменники обрали Олександра Медка головою обласного осередку НСПУ. З тих пір вийшли друком його збірки «Буття і порожнеча», «Категорія sacrum», «Про природу», спільний з фотохудожником Сергієм Лавровим фотоальбом поезій «Прозора межа мови». Олександр Медко - лауреат літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша та Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень».
«Я його знаю з 1968 року, ми познайомилися, йому було 16 років, а мені 18, я була студенткою і ми разом ходили на літературну студію. Я пам’ятаю, весь цей - він завжди любив людей, говориш, що поганих людей немає, вони просто не тим боком повернулися. Надзвичайно талановитий, щирий, мандрівник, на Далекому сході вчився і працював, філософ - в нього вірші настільки філософські, глибокі, масштаби майже космічні, таке враження, коли читаєш вірші, то піднімаєшся кудись у космос, і тільки звідти починаєш розуміти, що таке земля, що таке люди, що таке буття - оте буття і порожнеча, про які Сашко написав» - розповіла відповідальний секретар ЗОО НСЖУ Валентина Манжура.
«Він зробив дуже багато. Перш за все - зареєстрував нашу запорізьку організацію в органах юстиції, цього не було до нього, спілка фактично у Запоріжжі не існувала до нього, а після нього почала вона існувати формально. Крім того, він поновив книговидання наше, в Запоріжжі вже 10 років не видавалися книжки, він це поновив, він вирощував молодь, турбувався про молодь, що їх приймали до Спілки і при ньому шестеро людей справді до Спілки письменників прийняли» - розповів письменник, журналіст Пилип Юрик.
Олександр Медко був головою обласної організації Національної спілки письменників, поетом, громадським діячем, філософом. Пішов з життя у неділю, 23 лютого, після тривалої важкої хвороби. Церемонія прощання відбулася у приміщенні Запорізького обласного театру юного глядача. Під час неї своїми спогадами про поета поділилися рідні, друзі та колеги Олександра Медка. В останню путь митця провели аплодисментами. Поховали Олександра Медка на Капустяному кладовищі у Запоріжжі.
