Узбережжя Азовського моря заповнили медузи. Зокрема, сотні кілограмів їх збирають щодня співробітники баз відпочинку селища Приморський Посад у Запорізькій області.
Лопатами, тачками та руками збирають медуз у селищі Приморський Посад на узбережжі Азовського моря. Зокрема, щоранку до цього долучається Ахмед - співробітник бази відпочинку "Дельфін".
"Щодня я 12 тачок по 100 кілограмів можу зібрати. Загалом, тонну двісті щодоби. З ранку до вечора працюю. Минулого року було більше медуз", - каже Ахмед.
Зібраних медуз вантажать у трактор. Щойно він заповнюється загиблими морськими тваринами, їх відвозять за селище та закопують. Ахмед каже, що за місяць таких тракторів може бути до семи.
Любов приїхала відпочивати до Приморського Посаду з Харкова. Каже: на сусідньому пляжі берег щодня чистять, а на цьому, що належить іншій базі відпочинку – ні.
"Ми тут із першого дня і це ось таке. Бачила за 4 дні відпочинку один раз трактор, який проїхав, але тут я не бачила, щоб прибирали. Ми складали всіх цих медуз докупи для того, щоб трактор приїхав і допомогти їм швидко це все прибрати. Ми накидали медуз в купи, прийшла керівниця і каже: "Воно тхне". І поскидала всіх цих мертвих медуз у море. Значить, нехай вони там розкладаються, і ми в цьому повинні купатися. Це правильно?", - запитує Любов.
Ігор Щукін на узбережжі продає мед та груші. Каже: медузи з’являються на початку липня.
"Все залежить від погоди. Якщо вітер-"відбійник" – медуз більше, їх нижньою течією підганяє. Якщо вітер з моря – верхня течія біля берега загортає та їх відганяє у море. Тобто, з моря вітер – медуз менше, з берега – медуз більше. Приїжджайте на море у червні, якщо не хочете медуз", - розповідає Ігор.
За словами начальниці науково-дослідного відділу Приазовського Національного природного парку Наталії Барабохи, повноцінних дослідів щодо явища засилля медуз вчені поки не проводили. Але вона каже: однією з причин цього можна вважати зміни солоності моря та клімату.
"Однією з причин може бути антропогенний вплив також. Адже на зміну чисельності та переміщення окремих видів тварин впливають, як природні причини, так і антропогенні. Ми кажемо зараз про медуз "корнерот". Ця медуза доволі велика, вона жалить і масово розмножується. Однією з причин можна назвати відносно теплу зиму – це одна з причин, чому її багато", - каже Наталія Барабоха.
"Тепла зима сприяла високому піку розмноження. У пошуках їжі медузи починають переміщуватися в ті акваторії, котрі за умовами близькі до Чорного моря. Для них це - характерний вид. А для нас цей вид з’являвся ближче до осені. Наприкінці серпня. Чому? Адже солоність трохи збільшувалась. Останні два-три роки солоність нашого моря дещо збільшується", - додає вона.
Люди реагують на опіки корнеротів по-різному – каже Наталія Барабоха.
"Так, як і бджола. Безпечна чи не безпечна? Якщо їх багато, то звісно не комфортно, але небезпеки особливої немає. Так, як одні люди на бджолу реагують алергією, а інші - ні. Тут залежить від власного імунітету. Для дітей це не дуже приємно, також і для алергіків", - каже науковиця.
Наталія Барабоха радить відпочивальникам не заходити у воду, коли там багато медуз, аби не отримати опіки. Каже: ліпше посидіти на березі та зачекати вітру, а потім можна спокійно плавати.
Читайте також: Бердянськ потерпає від комарів. Як азовський курорт рятується від комах
