16-річний Олександр Бондаренко з села Долинка Запорізької області дістав поранень під час обстрілу 31 травня. Хлопець переніс ампутація ноги та низку операцій. Нині він перебуває в одній із запорізьких лікарень та попереду на нього чекає довге і складне лікування.
Як Олександр та його рідні оговтуються після російської атаки — дізнавалися кореспонденти Суспільного.
Того дня коли російський КАБ влучив на подвір’я їхнього будинку у селі Долинка Олександр був вдома разом із батьками, розповідає його сестра Анастасія:
"КАБ взірвався прямо порчу з нашим будинком. Там, де спав брат, як раз прилетіло на це місце. Батьки планували на наступний ранок виїжджати. Ці КАБи кидали на село о 6 ранку. А тут таке сталося. Що вони планували вранці рано виїхати, а сталося все вночі. Цього ніхто не очікував".
Після обстрілу — хлопця у важкому стані доставили до лікарні, розповідає Анастасія:
"Звісно, його стан був дуже тяжкий, він був дуже слабкий. Тому що... така травма. Буде операція з пересадкою шкіри, оскільки в нього на литці лівій дуже великі обширні рани. Будуть робити іншу, на правій нозі формувати куксу".
Зараз Олександра вже перевели до травматології. Його мати та обидві сестри — постійно поруч. За їхніми словами, хлопець налаштований позитивно:
"Йому дуже багато слів підтримки надсилають і військові, також з ампутаціями. Так що я сподіваюсь, в нього таке ж налаштування позитивне і буде, і все в нас буде добре".
Хлопець мріяв сісти за кермо, отримати водійське посвідчення, каже Анастасія:
"В нього були плани. Мріяв купити свою машину. Він збирав кошти на цей автомобіль. Зараз навчається в ліцеї на автослюсаря".
Батько Олександра — Сергій, тим часом намагається врятувати вцілілі речі зі зруйнованого будинку. Та згадує, як в ту ніч виповзали з сином з-під завалів.
"Тієї ночі я там спав, а син — на дивані. Навіть кров ще залишилася на бильці. Виповз через це вікно. Син теж, за мною. А потім почав кричати: "Па, я не можу йти". І я побачив, що в нього".
Чоловік ділиться: у цьому будинку прожив близько 50 років. Тут виростив обох своїх доньок і Олександра. Вже дорослими, дівчата регулярно навідували батьків та молодшого брата. Нині ж від місця, що колись було наповнене родинним затишком, залишилися самі руїни.
"Багато осколками побито. Воно так, дивишся — ціле. А починаєш з-під завалів витягати — а воно все вже. Ну… Хлам. Все".
Сергій Бондаренко зізнається: життя у рідній Долинці — більше не бачать. Тож, вже у новому місці зосередяться на одужанні сина та майбутньому його протезуванні.
"Намагатимемося зробити все, щоб він пішов. Я жінці казав: ми маленького його навчили ходити, навчимо і великого".
Рідні Олександра збирають кошти на його лікування і подальше протезування. Інформацію щодо можливої допомоги буде розмішувати на власній сторінці в Facebook його сестра Анастасія. Посилання на сторінку тут.
Загалом внаслідок обстрілу в Долинці зруйновано вісім будинків, ще понад 20 — пошкоджені, каже діловод старостинського округу Антоніна Гайдабура. За її словами, таку масовану атаку їхнє село пережило вперше.
"Село потихеньку оговтується від наслідків обстрілів. Багато сімей з дітьми виїхало. Залишилося тільки дві родини, які в процесі виїзду. Після такої масованої — ну, що. Паніка, депресія. Люди дуже… морально знищені".
За словами Антоніни Гайдабури, з півтисячі людей нині у селі залишилось 160.
Раніше Суспільне повідомляло, що Армія РФ у ніч проти 31 травня атакувала прифронтове село Долинка у Пологівському районі Запорізької області. Внаслідок обстрілу 9-річна дитина дівчинка загинула, 16-річний хлопець дістав поранень.
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube
