У Запоріжжі попрощалися з військовослужбовцем 12 бригади спецпризначення “Азов” Олексієм Саньком на позивний “Аксель”. Він боронив Запорізький, Луганський і Донецкий напрямки. Загинув Олексій 1 травня в Костянтинівці.
На церемонії поховання були присутні кореспонденти Суспільного.

До повномасштабного вторгнення Олексій служив в Президентському полку ЗСУ. Потім працював в Патрульній поліції Запоріжжя. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік одразу пішов добровольцев, долучився до 12 бригади спеціального призначення "Азов" Національної гвардії України, розповідає його батько Андрій Санько, теж військовий:
"У перший день війни ми сіли за стіл вдома, поговорити... Посварилися з ним. Ми прийняли рішення йти. Він сказав: “Батьку, я піду першим: дім теж прикривати комусь треба". А вже за півроку я також став до лав Азову”.


Разом із батьком у складі 12 бригади спецпризначення “Азов” Олексій боронив Запорізький, Луганський, а згодом Донецкий напрямки. Він був командиром взводу вогневої підтримки, згадує побратим “Тамада”:
"Ми вночі заїжджали під ворожими обстрілами, без світла. Це та людина, яка могла під ворожими обстрілами заїхати на звичайному пікапі, на єльки, завести нас туди, де не могла проїхати броньована техніка".


Вдома на Олексія чекала наречена Ірина. Дівчина розповідає: не було жодного дня, аби вона не отримувала звістку від коханого:
“Завжди він мені писав. Хотіли одружитися, але постало питання: який зараз сенс, от коли прийдеш, тоді й буде сім’я, а зараз ми й так один до одного маємо любов. У мене навіть татуювання під серцем його рукою є: “Я завжди буду поруч”.


Свій останній бій “Аксель” прийняв 1 травня на Донецькому напрямку.
“Першого травня я по приїзду його з позицій мала їхати до нього з подарунком на день народження, але так сталося, що не доїхала”. Він казав перед виходом: “Ми завжди разом", – каже Ірина.

В Олексія Санька залишився 6-річний син від першого шлюбу.
"Олексій закрив собою побратимів. Деякі з них отримали ушкодження, але інших він закрив собою. Він прийняв удар на себе, помер героїчною смертю. Він взяв цей позивний з фільму про собаку робота, який допомагав оберігати від ворогів. Він нищив ворогів так само як і Аксель. "Аксель" дійсно йшов в бій", – згадує Сергій, друг Олександра.

Олексію Саньку було 34 роки.

Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube