Вінничанин Володимир Пальченко майже два роки вважається зниклим безвісти. Чоловік брав участь у звільненні Херсонщини у складі окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Зник 8 лютого 2023 у селі на Донеччині.
Про це Суспільному розповіла дружина воїна Марина Пальченко. За її словами, інформації про загибель захисника немає, від побратимів дружина дізналася, що коханий на фронті отримав поранення.
"Вони пішли на штурм, але не дійшли до місця, куди мали, бо їх почали мінометами обстрілювати. Під час цього обстрілу він зник. Хотіли повернутися по нього, але не змогли. Дрони літали, нічого не бачили", — сказала Марина Пальченко.

Звістки про батька чекають двоє їхніх дітей — 8-річна Дар'я та 10-річний Максим.
"Понад два роки тата немає вдома. Дуже його чекаємо, любимо. Чекаємо його повернення. Наше бажання на Новий рік, щоб тато повернувся. Якщо хтось щось знає про нього — повідомте", — сказав Максим Пальченко.

Сили не впадати у відчай, триматися і вірити, що коханий повернеться допомагають діти, каже Марина Пальченко.
"Те, заради чого я тримаюсь — мої діти, які щодня питають де їхній тато і чекають його додому. Діти знають все як є, що він зниклий безвісти, і ми не знаємо, де він, що він, коли повернеться. Живемо в надії, що він все одно живий і повернеться до нас".
Допомагає у пошуках — подруга родини Ольга Вінокурова, яка нині є головою Об’єднання родин зниклих безвісти. За її словами, за майже два роки пошуків: спершу — у лікарнях, згодом — у російських колоніях, Володимира Пальченка не знайшли. Інформації про нього немає у жодній з інституцій, куди зверталися.
"Після отримання сповіщення, пішли по держструктурах — у координаційний штаб, пояснили куди рухатися. Пішли заповнювати в інтернеті заявки, які тільки можна: Міжнародний комітет Червоного хреста, Національне інформаційне бюро, СБУ. Досі надсилаємо на координаційний штаб, на Лубінця, на НІБ, МКЧХ. Просто: "Ви є в реєстрі, нової інформації немає. Очікуйте". В полоні шукали, на Росію направляли офіційні запити, отримали, що у них такий не числиться. Вони так пишуть усім, бо офіційно у нас немає військовополонених", — сказала Ольга Вінокурова.

Спершу, як розповіла Ольга Вінокурова, вона займалася пошуками чоловіка подруги, тепер — допомагає іншим родинам безвісти зниклих. Стала координатором у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка між рідними зниклих і держструктурами. Задля цього створила об'єднання родин зниклих безвісти.
"Ми повинні зрозуміти, що окрім нас наші рідні нікому не потрібні. Коли звучать цифри мінімум 60 тисяч зниклих безвісти, ти розумієш — держава не буде цим займатися. Треба це робити самим. Треба нагадувати про себе. Цими зустрічами, акціями, що відбуваються, що ми робимо. Треба про себе нагадувати. Є люди, які нічого не роблять, але думають, що держава все повинна їм. Розуміючи масштаби, ми самі маємо докладати зусилля, щоб швидше знайти своїх рідних", — Ольга Вінокурова.
Разом виходять на акції підтримки зниклих безвісти.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp