"Розумів, що можу звідти не повернутися": оборонець з Вінниччини розповів про бої на фронті

"Розумів, що можу звідти не повернутися": оборонець з Вінниччини розповів про бої на фронті

Іван Смірнов
Іван Смірнов. 120 бригада територіальної оборони ЗСУ

Після того, що ти бачиш на фронті, ще більше хочеться родинного затишку. Так говорить боєць 120 бригади територіальної оборони ЗСУ Іван Смірнов. Захисник розповів, чому добровільно пішов захищати країну та про своє перше бойове завдання.

Розповідь опублікували на сторінці бригади у Facebook

До повномасштабної війни Іван Смірнов працював слюсарем. Боронити країну чоловік пішов добровільно. Служить у складі 120 бригади територіальної оборони ЗСУ.

"З початку повномасштабного вторгнення мені дуже стало шкода молодих хлопців, яким 20-25 років, які ще не бачили нічого у своєму житті, а я хоч трішки життя побачив, тож пішов добровольцем", — розповідає військовослужбовець.

Іван вдосконалював свої навички на навчанні в Польщі. Він розповів, що з групи з 30 людей, які приїхали — всі повернулися виконувати далі свій обов’язок. А з людей, яких, за його словами, мобілізували "насильно", 15 осіб втекли, бо вони не хочуть служити.

"Розумів, що можу звідти не повернутися": оборонець з Вінниччини розповів про бої на фронті
Іван Смірнов. 120 бригада територіальної оборони ЗСУ

Військовий розповів, що пройшов Ізюм та Бахмут.

"На Ізюмі було страшно, бо дійсно це був перший мій вихід на виконання бойових завдань. Я на свої очі побачив і відчув, що таке війна. Не з книг, не з чиїхось розповідей, а в реальності. Це було страшно бачити, чути. Страшно, коли руйнується та картинка, яку ти мав і уявляв до поїздки на "нуль". Під час другої поїздки уже на Бахмут я розумів, з чим маю зустрітися, що можу побачити. Але ж було страшно, бо коли туди їхав, то розумів, що можу звідти не повернутися і це може бути дорога в один бік".

Іван Смірнов розповів, що пишається тим, що служить у підрозділі, в якому більшість — це добровольці.

"Їм не потрібно казати, що треба робити, вони самі ініціативні та все виконують й спонукають робити щось тих, хто поруч. А тих, кого "спіймали", то їх все треба змушувати. А яка вона — робота з-під палки?, — сказав Іван.

Потрібно жити. Бо після того, що ти бачиш там, ще більше хочеться родинного затишку. Війна дала зрозуміти, що не так багато часу ти маєш на те, щоб створити родину, побудувати дім та виховати дітей. Все треба зробити в короткі строки, бо не знаєш, скільки тобі днів відраховано війною".

Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube

На початок